ВИМОГИ ТА ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ АНГЛОМОВНОЇ АНОТАЦІЇ

ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ РОЗШИРЕНОЇ АНГЛОМОВНОЇ АНОТАЦІЇ

Анотації англійською мовою – це один з видів скороченої форми представлення наукового тексту, який служить для іноземних учених основним і, як правило, єдиним джерелом інформації про зміст публікації та дозволяє визначити необхідність звернення до повного тексту статті. Зарубіжні фахівці за анотацією матимуть змогу оцінити глибину проведеного дослідження, його новизну та актуальність. Водночас, інформаційна відкритість анотації полегшить багатьом авторам включення їхніх статей в індекс-бази даних і підвищить рівень цитування автора.

Анотації мають бути:

  • інформативними (не містити загальних слів);
  • оригінальними (не копіювати скорочену анотацію, подану мовою оригіналу);
  • змістовними (відображати основний зміст статті і результати досліджень);
  • структурованими (повторювати порядок опису результатів в статті);
  • «англомовними» (написані якісною англійською);
  • компактними (не менше 2,5 тис. знаків).

Структура та зміст анотації

    • Анотація повинна викладати основний зміст роботи, і не повинна містити матеріал, який відсутній в основній частині публікації. Рекомендується структура анотації, що повторює структуру статті, і включає вступ, мету і завдання, методи, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновок. Але: предмет, тема, мета роботи вказуються у тому випадку, якщо вони не зрозумілі з назви статті; методи проведення роботи доцільно описувати, якщо вони відрізняються новизною.
    • Результати роботи описують максимально точно й інформативно. Наводять основні теоретичні та експериментальні результати, фактичні дані, визначені закономірності. При цьому надають перевагу новим результатами і даним довгострокового значення, важливим відкриттям, висновкам, які спростовують існуючі теорії, а також даним, які, на думку автора, мають практичне значення.
      Висновки можуть супроводжуватися рекомендаціями, оцінками, пропозиціями, гіпотезами, описаними в статті.
    • Відомості, що містяться в заголовку статті, не повинні повторюватися в тексті анотації.
    • Слід уникати зайвих вступних фраз (наприклад, “автор статті розглядає …”, “в даній статті наведено…” ). Історичні довідки, якщо вони не становлять основний зміст документа, опис раніше опублікованих робіт і загальновідомі положення в анотації не наводяться.
    • Викладення матеріалу в анотації повинно бути стислим і точним. Належить використовувати синтаксичні конструкції, притаманні мові наукових документів, при цьому уникати складних граматичних конструкцій. Слід використовувати стандартизовану термінологію, уникати маловідомих термінів і символів.
    • Необхідно використовувати активний, а не пасивний стан, тобто “The study tested”, але не “It was tested in this study” , що є розповсюдженою помилкою в англомовних анотаціях).
    • Бажано уникати у тексті анотації застосування транслітерованих термінів, слів.
    • У англомовному тексті слід застосовувати термінологію, властиву іноземним спеціальним текстам. Скорочення та умовні позначення, крім загальновживаних (в тому числі в англомовних спеціальних текстах), застосовують у виняткових випадках або дають їх визначення при першому вживанні.
    • Одиниці фізичних величин слід наводити в міжнародній системі СІ. Можна наводити в круглих дужках поряд з величиною в системі СІ значення величини в системі одиниць, використаної у вихідному документі.
    • При формуванні англійської анотації варто уникати використання електронних перекладачів.

Не рекомендується:

  • включати в анотацію таблиці, малюнки, схеми, діаграми і формули;
  • наводити посилання на номери публікацій з пристатейного списку літератури;
  • На сайті видавництва EMERALD наведені приклади того, як не треба (http://www.emeraldinsight.com/authors/guides/write/abstracts.htm?part=3&) і як треба писати анотацію.

4. Статті, які не відповідатимуть вказаним вимогам, до друку не приймаються.Неопубліковані статті, а також електронні носії й ілюстрації авторові не повертаються.
5. Автор не має права передавати в інші видання прийняті редакцією та ухвалені редколегією до друку матеріали. Відповідальність за порушення авторських прав і недотримання діючих стандартів несуть автори статті.
6. Статті за підписами авторів висловлюють їхні погляди, які можуть не збігатися з позицією редакційної колегії.
7. Експертиза редакційної колегії має внутрішньоредакційне призначення. Редакція має право скорочувати статті та робити літературне редагування.