Науково-інформаційний вісник

Івано-Франківського університету імені Короля Данила Галицького

Випуск № 6(18)

DOI: 10.33098/2078-6670.2018.6.18.38-46 Федик Л. Б. Співвідношення прав людини і прав народу у теоретичній спадщині українського опозиційного руху 1960-1980-х рр.

Федик Л. Б. Співвідношення прав людини і прав народу у теоретичній спадщині українського опозиційного руху 1960-1980-х рр.

Актуальність дослідження обумовлює наявність проблеми співвідношення прав людини, прав народів та прав національних меншин, їх слабкою розробкою правовій думці. Мета. Метою статті є на підставі аналізу історико-правової спадщини українських дисидентів простежити процес становлення та узагальнити їх погляди на співвідношення індивідуальних та колективних прав. Методика. При визначенні змісту понять права людини та права народу використано метод аналізу, встановлення їх співвідношення досліджено за допомогою синтезу. При дослідженні наукового доробку українських дисидентів з метою максимально об’єктивного трактування застосовувався метод герменевтики. Результати. Дисиденти доводили, що тільки в межах власної національної держави, яка створює за допомогою нормативно-правової бази відповідні механізми забезпечення та захисту прав людини, а у випадку їх порушення несе відповідальність перед міжнародною спільнотою, відбувається ефективна реалізація прав і свобод кожної людини і громадянина. Наукова новизна. У дослідженні простежено еволюцію та розкрито основні постулати українського опозиційного руху у питанні співвідношення індивідуальних та національних прав. Практична значимість. Проведене дослідження сприятиме розвитку української юридичної науки та правозастосовної практики у сфері забезпечення та захисту індивідуальних та колективних прав людини.

Ключові слова: дисиденти, незалежність, права людини, Українська Гельсінська Група, українська держава.

References

1. Dziuba I. M. Internatsionalizm chy rusyfikatsiia? K., 1998. 276 s.

2. Dovidnyk z istorii Ukrainy. T. 3. (R – Ya). / Za red. I. Z. Pidkovy, R. M. Shusta. Kyiv, 1999. 688 s.

3. Zakharov B. Ukrainska Helsinkska Hrupa (UHH) // Virtualnyi muzei «Dysydentskyi rukh v Ukraini» http://museum.khpg.org/index.php?id=1160728419

4. Kasianov H. Nezghodni: ukrainska intelihentsiia v rusi oporu 1960-80-kh rokiv. K., 1995. 224 s.

5. Kryvdyna I. B. Prohramovi zasady ta orhanizatsiini formy isnuvannia Helsinskoho rukhu v Ukraini (1976-2010 rr.). Intelihentsiia i vlada. 2010. Vyp. 19. S. 68-76.

6. Lytvyn Yu. Pravozakhysnyi rukh na Ukraini, yoho zasady ta perspektyvy. Informatsiinyi biulleten. 1978. Lystopad. № 4. S. 28-34.

7. Lukianenko L. Ne dam zahynut Ukraini! K., 1994. 512 s.

8. Lukianenko L. Spovid u kameri smertnykiv. Zb. tvoriv. K., 1991. 124, s.

9. Nashi zavdannia. Informatsiinyi biulleten. 1978. Lystopad. № 4. S. 22-27.

10. Nelha O.V. Ukrainska etnosotsiolohiia: navch. posibnyk. Kyiv, 2015. 538 s.

11. Rabinovych P. M. Osnovy zahalnoi teorii prava ta derzhavy. Navchalnyi posibnyk. Vyd. 9-e, zi zminamy. Lviv, 2007. 192 s.

12. Rukh za prava liudyny na tli natsionalnykh zmahan ukrainskoho narodu. Informatsiinyi biulleten. 1978. Lystopad. № 4. S. 5-9.

13.Savich K.S. Pravozakhysnyi rukh v Ukraini 60-80-kh rr. KhKh st. // Pravozakhysnyi rukh: istoriia ta suchasnist: materialy 9 Vseukr. stud. nauk.-prakt. konf. (11 zhovtnia 2016 r., m. Poltava). Poltava, 2016. S. 47-48.

14. Ukrainska Hromadska Hrupa spryiannia vykonanniu Helsinskykh uhod: V 4 t. T.2.: Dokumenty i materialy. 9 lystopada 1976-2 lypnia 1977 / Kharkivska pravozakhysna hrupa; Uporiadnyk V.V. Ovsiienko; Khudozh.-oformliuvach B.F.Bublyk. Kharkiv, 2001.

15. Fedko A. V., Kaliberda Yu. Yu. Ukrainska robitnycho-selianska spilka u protyborstvi z radianskoiu totalitarnoiu systemoiu. URL: http://www.rusnauka.com/22_PNR_2012/Istoria/1_115204.doc.htm

16. Shevchenko O. Pravozakhysna diialnist Helsinkskoho rukhu v Ukraini (seredyna 70-kh – 80-ti roky KhKh st.). Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy. 2011. № 4. S. 70-79.


Науково-інформаційний вісник

Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького