Горбаченко О. В. МОДЕЛІ ІНСТИТУЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНІХ ФУНКЦІЙ УКРАЇНИ ТА УГОРЩИНИ В КОНТЕКСТІ КОНСТИТУЦІЙНО-ПРАВОВИХ ПІДХОДІВ ЇХ ВИОКРЕМЛЕННЯ

DOI: 10.33098/2078-6670.2022.14.26.8-18

Мета. Основною метою даної наукової статті є питання моделей інституційного забезпечення зовнішніх функцій України та Угорщини в контексті конституційно-правових підходів їх виокремлення. Питання зовнішнього середовища України було і є актуальним питанням усіх часів. Зовнішнє становище України в часи різних керманичів більшу частину історії незалежності мало місце метання від Заходу на Схід, а точніше де юре шлях на Захід, де факто на Схід. Повномасштабна війна в Україні завдає величезних людських, економічних та культурних втрат. Життя розділилося на «до війни» та «у війні». Все це відкидає Україну до стартової точки відліку, де по завершенню цієї агонічно-пропагандистської «військової операції» настане період великої відбудови та покарання винних в рамках міжнародного права. Методика. Методика передбачає аналіз наявних науково-теоретичних матеріалів та формування рекомендацій, що відповідають вимогам часу. Методи. Наукове пізнання є складним та суперечливим процесом і в той же час найвищим рівнем пізнавальної діяльності. Методологія наукового пізнання – специфічне історичне явище. Філософська методологія поєднує всі загальнонаукові способи в три великі групи. До першої належать: спостереження, порівняння. До другої: ідеалізація. До третьої: аналіз і синтез, індукція та дедукція, абстрагування та моделювання. В даній статті нами широко використовується усі три групи методів. На додачу ще й виділяємо історичний метод пізнання в контексті згадування подій 2008 року росії щодо Грузії. Результати. Призначення кожної держави, її напрямки функціонування, успішність, занедбаність та межі реалізації можна сьогодні яскраво розглядати під призмою її зовнішніх функцій. Питання функцій держави залишається одним з ключових питань теорії та практики державотворення. Вони відіграють важливу роль у здійсненні державної політики, оскільки не впливаючи на те чи інше явище суспільних відносин, держава не спроможна вирішувати поставлені перед нею завдання і досягати поставлених цілей. Усестороння реалізація державної політики є запорукою мирного і безпечного існування та подальшого розвитку всього суспільства. Дослідження питання виокремлення моделей інституційного забезпечення є не дослідженим на теренах України та недостатньо дослідженим на теренах Угорщини. В даній науковій статті ми робимо спробу розглянути моделі інституційного забезпечення під призмою форм реалізації, що на наш погляд підходяще розкриває сутність законодавчо-теоретичних підходів і виокремлює практичний нахил такої діяльності. В теорії держави і права як України, так і Угорщини є різні підходи до виокремлення підходів до форм реалізації, проте в силу відношення до республіканського типу обох держав, знаходимо їх схожості, що у випадку імплементації досвіду є досить зручним, зокрема на етапі приживлення запозиченого досвіду. Наукова новизна. Сучасний світ переживає наразі нелегкі часи в умовах глобальних зрушень та перетворень, що тягне за собою ряд наслідків до яких чимало держав, як і саме міжнародне право не є пристосованим.В українській науковій літературі практично в комплексі не досліджується проблематика оновлення міжнародно-правового функціонування, що є вкрай актуальним питанням як в цілому, так і для України зокрема, котра стала на шлях кардинального оновлення свого міжнародно-функціонального гардеробу. Саме тому для вироблення як найактуальніших рекомендацій по оновленню ситуації сьогоднішнього дня ми проводимо дослідження в контексті моделей інституційного забезпечення зовнішніх функцій. Практична значимість. Результати даного дослідження можуть бути підґрунтям для подальшого дослідження даного теоретично-правового напрямку та в ході проведення лекційних та семінарських занять з дисципліни «Теорія та історія держави і права» та «Міжнародне право».

Ключові слова: Україна, Угорщина, моделі, інституційне забезпечення, конституційно-правові підходи, зовнішні функції.

Список використаних джерел

1. Соскін О. Вступ до НАТО – стратегічний вибір України. Інститут трансформацій суспільства. Київ, 2008. 192 с.
2. Волинка К. Теорія держави і права: навчальний посібник. МАУП. Київ, 2003. 239 с.
3. Бандурка О. Теорія держави і права: підручник. Харківський національний університет внутрішніх справ. Харків, 2018. 416 с.
4. Саміло Г. Теорія держави і права: навчальний посібник. Запоріжжя, 2010. 348 с.
5. Ведєрніков Ю. Теорія держави і права: підручник. Дніпро. Ліра-ЛТД, 2015. 468 с.
6. Конституційний Суд України. Міжнародні відносини. URL: https://ccu.gov.ua/storinka-knygy/5225-mizhnarodni-vidnosyny. (дата звернення 11.08.2022).
7. Костюченко Я. Модель інституційного забезпечення реалізації угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Підприємство, господарство і право. Конституційне право. 2020. № 1. С.133-137. 
8. Конституція України (Основний Закон) від 28.06.1996 року. №30, ст. 141. В редакції станом на 13.08.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80#Text.
9.  Положення про Міністерство закордонних справ: Постанова КМУ від 30.03.2016 року. № 281. В редакції станом на 13.08.2022. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/281-2016-%D0%BF#top. 
10. Henez Botond A jogállam fogalom fejlődése – A dualizmus rendszere. URL: https://www.studocu.com/hu/document/nemzeti-kozszolgalati-egyetem/allam-es-jogelmelet/ii-felev-majt/21305917. (дата звернення 14.08.2022). 
11. Magyarország Alaptörvénye (2011. április 25.). URL: https://net.jogtar.hu/jogszabaly?docid=A1100425.ATV. (дата звернення 15.08.2022)
12.   Korm. Rendelet a Kormány tagjainak feladat- és hatásköréről. 2022, 182 (V. 24.). URL: https://net.jogtar.hu/jogszabaly?docid=A2200182.KOR&searchUrl=/gyorskereso%3F3%225A9r%25C5%2591l. (дата звернення 15.08.2022).
13. Petrétei József Hatalommegosztás. URL: https://ijoten.hu/szocikk/alkotmanyjog-hatalommegosztas#block-753. (дата звернення 15.08.2022).