Грабовська О. О. Специфіка правового регулювання участі в цивільному судочинстві органів державної влади, органів місцевого самоврядування

DOI: 10.33098/2078-6670.2023.15.27.1.180-188

Мета. Метою роботи є комплексний аналіз положень законодавства України, що урегульовує становище в цивільному судочинстві органів державної влади, органів місцевого самоврядування, виявлення недоліків та розбіжностей, розробка пропозицій, спрямованих на удосконалення правового регулювання інституту правосуб’єктності в цивільному процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та оптимізації судової процедури за їх участю.

Методика. Методика включає комплексний аналіз національного законодавства України та окремих міжнародних актів в сфері регулювання участі органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному судочинстві, узагальнення науково-теоретичного арсеналу, що дало можливість виявити проблеми та сформулювати висновки і пропозиції, спрямовані на їх усунення. Дослідження потребувало використання наступних методів наукового пізнання: термінологічного, логіко-семантичного, системно-структурного, функціонального та інших.

Результати. У процесі дослідження розкрито зміст поняття «органи державної влади», «органи місцевого самоврядування» як потенційних учасників судового процесу у цивільних справах. З урахуванням змісту конституційних положень, положень Законів України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших актів, а також з урахуванням європейських та світових цінностей в сфері захисту прав людини доводиться, що функції органів державної влади, органів місцевого самоврядування, способи їх реалізації обумовлені багатьма факторами, серед яких – конституційне положення, згідно із яким людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави (ст. 3 Конституції України). Зазначене є основоположними засадами діяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, в тому числі й у цивільному судочинстві. На відміну від учасників судового процесу з приватним характером заінтересованості, становище органів державної влади, органів місцевого самоврядування в цивільному судочинстві обмежене Конституцією та законами України.

Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовчій діяльності при розгляді та вирішенні цивільних справ, ініціаторами виникнення провадження у яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, або ж у разі залучення таких органів у процес для надання висновку на вимогу закону чи суду.

Ключові слова: цивільне судочинство, цивільне процесуальне законодавство, органи державної влади, органи місцевого самоврядування.

Список використаних джерел

1. Адміністративне право України. Повний курс. Вид. четверте. За ред. В. Галунька, О. Правоторової. Херсон. ОЛДІ-ПЛЮС. 2021.
2. Європейська хартія місцевого самоврядування 1985 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_036#Text.
3.  Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив Європейського Союзу у сфері охорони тваринного та рослинного світу: Закон України № 1684-IX від 15.07.2021 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1684-20#Text.
4. Про затвердження Правил опіки та піклування: Наказ Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.1999 р. № 34/166/131/88. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0387-99#Text.