Адаскалиця К. К. ПРАВОВА ВИЗНАЧЕНІСТЬ ЯК ВИМОГА ДО ФОРМАЛІЗАЦІЇ НОРМИ ПРАВА

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2024.17.29.10-18

Мета. Мета статті є визначення та розкриття основних вимог принципу правової визначеності в контексті формалізації правових норм. Методика. Методика включає аналіз наукових праць та прецедентної практики Європейського суду з прав людини, синтез наукового уявлення та побудову обґрунтованих висновків щодо предмету дослідження. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: аналіз літературних джерел, догматичний, порівняльно-правовий, системний метод, логічного слідування. Результати. Дослідження проілюструвало, що існують різноманітні підходи до принципу правової визначеності, їх об’єднує уявлення про “чіткість” та “зрозумілість” правових положень, як основні вимоги до формалізації норми права. Зазначені вимоги мають свою мінімальну межу та розумний баланс, які залежать від конкретної галузі права. Наукова новизна дослідження. Дослідження системно розглядає практику ЄСПЛ поруч з доробками вітчизняних та зарубіжних науковців на предмет встановлення вимог до формалізації норм права похідними від принципу правової визначеності. Практична значимість дослідження. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення правотворчої та правозастосовчої практики. Висновки дослідження можуть бути корисними для суддів, адвокатів, юристів та інших фахівців у галузі права. Дослідження може бути використано у навчальному процесі при викладанні теорії права та галузевих юридичних дисциплін.

Ключові слова: право,норма  права,  юридична  техніка,  нормотворча техніка,  формалізація  права, правова визначеність, європейський суд з прав людини, Конституція України.

Список використаних джерел

1. Шульженко Ф. П. Історія політичних і правових вчень. К.: Юрінком Інтер, 2007. 360 с.

2. Конституція України. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/254к/96-вр#Text (дата звернення: 26.01.2024)

3. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод. База даних «Законодавство України» / ВР України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text (дата звернення: 15.01.2024)

4. Case of Steel and others v. the United Kingdom

5. Панкратова В. Історичні витоки принципу правової визначеності. Підприємництво господарство і право. 2017 р. №1. с. 187-192.

6. Van Meerbeeck, J. The Principle of Legal Certainty in the Case Law of the European Court of Justice: From Certainty to Trust. European Law Review, 2016, vol. 2, pp. 275-288.

7. Jovanov, I. Legal Certainty As A Value–Between Wishes And Possibilities. Thematic conference proceedings of international significance “Archibald reiss days”. Belgrade, 7-9 November 2017, vol. 2, pp. 413-421.

8. Богачова Л. Л. Принцип правової визначеності в європейському і національному праві (змістовна характеристика). Theory and Practice of Jurisprudence, 2016, Харків, № 2(4), с. 70.

9. Case of Jorgic V. Germany.

10. Case of Korbely V. Hungary.

11. Андрусів У.Б., Федик С.Є. Елементи принципу юридичної визначеності. Часопис Київського університету права. 2019. №1. С. 19-25

12. Case of Salov V. Ukraine.

13. Case of Kokkinakis v. Greece.

14. Case of S.W. V. The United Kingdom.

15. Case of Hashman and Harrup v. The United Kingdom.

16. Case of Rekvényi V. Hungary.

17. Case of Biserica Adevărat Ortodoxă Din Moldova And Others V. Moldova.

18. Case of Trosin v. Ukraine.

19. Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine.

20. Case of Kopecký V. Slovakia.