Габуда А.С., Репецький С.П. ПРАВОВИЙ СТАТУС ВОДІЇВ ЛЕГКОГО ПЕРСОНАЛЬНОГО ЕЛЕКТРОТРАНСПОРТУ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2024.18.30.72-79

Мета. Дослідження спрямоване на вивчення стану правового регулювання використання засобів індивідуальної мобільності, виявлення існуючих недоліків та прогалин у законодавстві України, які ускладнюють правомірну та безпечну їх експлуатацію. Науково-практичний аналіз питання правового статусу осіб, які керують легким електротранспортом, передбачає розробку пропозицій щодо умов і вимог до їх експлуатації, а також встановлення відповідальності за порушення цих правил. Методика. Використана у праці технологія включає комплексне вивчення та підсумовування науково-теоретичного матеріалу, правозастосовної практики і формулювання відповідних висновків та рекомендацій щодо удосконалення правового статусу водіїв легкого персонального електротранспорту. У дослідженні використовувались такі методи наукового пізнання: догматичний, формально-логічний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. Встановлено, що відсутність законодавчого формулювання прав та обов’язків водіїв легкого електротранспорту, породило негативну правозастосовну практику. У зв’язку з цим, зроблено висновки про те, що суб’єктам правотворення слід передбачити ознаки даного учасника дорожнього руху, закріпивши його права та обов’язки в актах законодавства. Результати дослідження мають на меті покращення правового, безпекового та соціального середовища для учасників дорожнього руху, сприяючи створенню ефективних правових механізмів, що враховують сучасні виклики і потреби у галузі транспортного права. Наукова новизна. Вивчення значної кількості судових рішень щодо експлуатації електросамокатів, дозволяє сформувати авторське бачення проблеми та стверджувати, що застосування судами аналогії закону та аналогії права не заповнює законодавчих прогалин. Нерідко суддівське правозастосування має суперечливий характер. Автор приходить до висновку, що відповідно до Правил дорожнього руху особи, які керують персональним електротранспортом не є водіями, а тому до відповідальності можуть притягуватися лише як інші учасники дорожнього руху. Одним із ключових аспектів новизни є необхідність розробки чіткої та адаптивної правової бази, яка враховуватиме специфіку таких технічних засобів і визначатиме правове положення осіб, які ними керують. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення законодавства про транспорт, а також під час розгляду справ у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту суб’єктами правозастосовної діяльності.

Ключові слова: засоби індивідуальної мобільності, дорожній рух, водій, учасник руху, правовий статус, відповідальність.

Список використаних джерел

1. Колодяжний М. Г. Стратегія Vision Zero: уроки для України: монографія. Харків: Право, 2022. 300 с.
2. Гаркуша М., Фадєєв О., Жлоба М., Каплун К., МахаріяД. Травматизм, пов’язаний з проблемою використання електросамокатів. Collection of scientific papers «SCIENTIA». Amsterdam The Netherlands, February 23, 2024. С. 316-318.
3. Панова С.В. Міжнародний досвід правового регулювання персонального легкого електротранспорту. Електронне наукове видання «Аналітично-порівняльне правознавство». 2023. № 1. С. 474-478.
4. Червінчук А. В., Атаманенко Ю. Ю. Легітимізація персонального легкого електротранспорту в Україні в умовах правового режиму воєнного стану. Забезпечення публічної безпеки і порядку в умовах воєнного стану: 2022 рік: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (1 липня 2022 р., м. Кропивницький). Кропивницький : ДонДУВС, 2022. С. 370-374.
5. Чуйко С. П. Електросамокати і безпека учасників дорожнього руху.  Сучасні технології та перспективи розвитку автомобільного транспорту: зб. матеріалів ХV міжнар. наук.-практ. конф. (24-26 жовтня 2022 р., м. Житомир).  Житомир: Житомирська політехніка, 2022. С. 154-166.
6. Цигилик Ю. Організаційно-правовий механізм удосконалення безпеки дорожнього руху шляхом включення персонального електричного транспорту до єдиної транспортної системи України.Krakowskie Studia Małopolskie. 2021, nr 3 (31). С. 98-115.
7.  Постанова від 09.02.2021, справа № 760/25317/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/95256430 (дата звернення: 22.09.2024).
8. Постанова від 19.04.2021, справа № 336/7734/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96352078 (дата звернення: 22.09.2024).
9. Постанова від 22.04.2021, справа № 303/1650/21. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96468779 (дата звернення: 23.09.2024).
10. Постанова від 25.05.2021, справа № 761/17828/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/97958144 (дата звернення: 23.09.2024).
11. Постанова від 17.05.2021, справа № 761/31629/20. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/96948661 (дата звернення: 24.09.2024).
12. Постанова від 15.03.2023, справа № 127/5920/22. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/109674942 (дата звернення: 24.09.2024).
13. Постанова від 16.05.2024, справа № 761/23672/23. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119810466 (дата звернення: 25.09.2024).
14. Постанова від 23.05.2024, справа № 461/3910/24. URL: https://reyestr.court.gov.ua/Review/119231949 (дата звернення: 25.09.2024).