Андрухів О.І. ПРИНЦИП «DOLUS SPECIALIS» ТА ПРОБЛЕМА ДОВЕДЕННЯ ГЕНОЦИДАЛЬНИХ ДІЙ РОСІЙСЬКОЇ ФЕДЕРАЦІЇ В УКРАЇНІ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2024.18.30.8-14

Мета. Метою нашого дослідження є дослідження змісту і правової ваги принципу «dolus specialis» у міжнародному праві, проаналізувати його застосування при доведенні геноцидальних дій, а також визначити специфіку викликів і перспектив правової кваліфікації дій Російської Федерації в Україні як геноциду в контексті сучасної міжнародно-правової практики та норм. Методика. Методика включає комплексне використання загальнонаукових методів аналізу та синтезу, а також порівняльно-правового аналізу міжнародних судових практик щодо доведення геноциду. Застосовано також метод історико-правового аналізу для дослідження розвитку доктрини геноциду та формально-логічний метод для оцінки доказової бази дій Російської Федерації в Україні. Результати. Встановлено, що ключовою умовою згідно Конвенції ООН про запобігання злочину геноциду та покарання за нього 1948 р. для кваліфікації дій як геноциду є принцип «dolus specialis», який дозволяє кваліфікувати дії обвинуваченої сторони як особливий умисел «specific intent». Для повного доведення «dolus specialis» необхідно встановити прямий умисел керівництва російської федерації на часткове або повне знищення української національної групи як такої. Це вимагає збору доказів, які б підтвердили зв’язок між заявами російських посадовців про «денацифікацію» України та вчиненими воєнними злочинами. Ключовим аспектом є аналіз публічних заяв, офіційних наказів, а також документів, які демонструють планомірний характер цих дій. Водночас важливо продовжувати документувати дії, які свідчать про систематичність і масштабність злочинів, з метою подальшого використання в міжнародних судових процесах. Принцип «dolus specialis» залишається фундаментальним для правового механізму боротьби з геноцидом, забезпечуючи ефективність судового переслідування та запобігання злочинам проти людяності. Наукова новизна. Здійснено порівняльно-правовий аналіз міжнародних судових практик щодо доведення геноциду, а також наведені приклади, як дозволяють кваліфікувати дії росіян в Україні, як акт геноциду. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у подальших теоретики-правових і кримінально-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Ключові слова: геноцид, dolus specialis, спеціальний умисел, міжнародне право, Конвенція, Україна.

Список використаних джерел

1.            Антонович М. Спеціальний намір (dolus specialis) у Вірменському геноциді, Голодоморі та Голокості: порівняльний аналіз. Наукові записки НаУКМА. Юридичні науки. 2019. №3. С. 19–25. URL: https://doi.org/10.18523/2617-2607.2019.3.19-25

2.            Іщенко Н. Останній вирок трибуналу в Гаазі: сербський генерал відповість за геноцид. Європейська правда. URL: https://www.eurointegration.com.ua/articles/2017/11/22/7074039/

3.            Багінський А. В., Лініченко В. В. Ознаки геноциду в російсько-українській війні. Вісник НТУУ «КПІ». Політологія. Соціологія. Право. 2023. Випуск 2 (58). С. 29–39.

4.            Боровик А., Мазепа Д. Ознаки геноциду в російсько-українській війні ХХІ ст. Кримінально-правовий аспект. Науковий вісник ХДУ Серія Юридичні науки. 2024. №2. С. 42-47. https://doi.org/10.32999/ksu2307-8049/2024-2-8

5.            Зеленчук В. Геноцид українців: питання політики і міжнародного права. Інститут масової інформації. URL: https://imi.org.ua/monitorings/genotsyd-ukrayintsiv-pytannya-polityky-i-mizhnarodnogo-prava-i56377

6.            Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_155#Text

7.            Ambos K. What does «intent to destroy». in genocide mean? International review of the Res Cross. 2009. Volume 91 Number 876. P. 833-858. doi:10.1017/S1816383110000056. URL: https://international-review.icrc.org/sites/default/files/irrc-876-ambos.pdf?utm_source=chatgpt.com

8.            Application of the Convention on the Prevention and Punishment of the Crime of Genocide (Bosnia and Herzegovina v. Serbia and Montenegro), Judgment, I.C.J. Reports 2007, 201 p. URL: https://www.icj-cij.org/public/files/case-related/91/091-20070226-JUD-01-00-EN.pdf

9.            Clark J.N. Elucidating the Dolus Specialis: An Analysis of ICTY Jurisprudence on Genocidal Intent. Crim Law Forum. 2015. № 26. Р. 497–531. URL: https://doi.org/10.1007/s10609-015-9260-5

10.          Dadrian V.N. Patterns of Twentieth Century Genocides: The Armenian, Jewish, and Rwandan Cases. Genocide and Mass Violence in the 20th and 21st Centuries: An Introduction. Criteria, Common Elements, and Patterns. Comparative Genocide Studies. 2005. (Vol. 1). C.P. Scherrer (Ed.). Moers: IFEK-IRECOR. https://doi.org/10.1080/1462352042000320583

11.          Karadžić (IT-95-5/18). United Nations International Criminal Tribunal for the former Yugoslavia. URL: https://www.icty.org/en/case/karadzic?utm_source=chatgpt.com

12.          The Prosecutor v. Jean-Paul Akayesu (Trial Judgement), ICTR-96-4-T, International Criminal Tribunal for Rwanda (ICTR), 2 September 1998, https://www.refworld.org/jurisprudence/caselaw/ictr/1998/en/19275.