Ілин Л.М. ІСТОРИЧНА ПРИРОДА ПРАВОВОЇ ТРАДИЦІЇ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2024.18.30.22-27

Мета. Метою дослідження є аналіз історичної природи правової традиції, визначення її сутності як детермінанти, що відображає соціокультурні, економічні та політичні умови свого часу, й розкрити її роль у формуванні та розвитку сучасних правових систем. Методика. У статті використано комплексний методологічний підхід, що включає історичний метод для аналізу розвитку правової традиції у різні історичні періоди, компаративний метод для порівняння правових систем різних країн, соціологічний метод для дослідження впливу правових традицій на суспільство, а також системний підхід для вивчення правової традиції як цілісного феномену. Результати. Встановлено, що правова традиція є ключовим елементом національної правової системи, що забезпечує її стабільність, наступність і культурну ідентичність. Збереження правової традиції як динамічного феномену, здатного до розвитку та пристосування до сучасних викликів, є запорукою формування гармонійного правового середовища. Синтез історичного досвіду та сучасних реформ дозволить Україні створити ефективну, стабільну та конкурентоспроможну правову систему, яка відповідатиме європейським стандартам і забезпечуватиме верховенство права. Одночасно, викликом можна вважати потребу ліквідації негативних рудиментів радянського права, таких як адміністративно-командний стиль управління, правовий нігілізм, корупція, формалізм і нехтування принципами верховенства права. Для подолання цих викликів необхідно не тільки впроваджувати системні реформи, а й адаптувати й кращих історичні елементів української правової традиції. Наукова новизна. Встановлено, що правова традиція відіграє вирішальну роль у забезпеченні наступності правових систем, розкрито її значення як механізму збереження соціокультурної ідентичності права та доведено її ключову роль у адаптації сучасного права до глобальних викликів. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Ключові слова: правова традиція, історицизм, правова система, ідентичність права, правовий нігілізм.

Список використаних джерел

1. Варга Ч. Правові традиції? У пошуках правових сімей і культур: відкрита лекція / Переклад О.В. Ткаченка; за наук. ред. О. В. Кресіна. Київ-Львів: ЗУКЦ, 2012. Серія науково-методичних видань «Академія порівняльного правознавства». Випуск 24. 24 с.
2. Вовк Д. Правова традиція: підходи до розуміння. Державне будівництво та місцеве самоврядування. 2012. Вип. 23. С. 3-15.
3. Договори і постанови прав і свобод військових між Ясновельможним Його Милості паном Пилипом Орликом, новообраним гетьманом Війська Запорізького, і між генеральними особами, полковниками і тим же Військом Запорізьким з повною згодою з обох сторін. URL: https://static.rada.gov.ua/site/const/istoriya/1710.html.
4. Кобко-Одарій В. Правовий менталітет і правова традиція: співвідношення і взаємодія. Науковий вісник публічного та приватного права. 2016. Випуск 6. Том 1. С. 12-15.
5. Лобода Ю. П. Правова традиція українського народу як соціальна цінність: до питання про засади комплексного дослідження. Актуальні проблеми держави і права. 2008. Вип. 40. С. 54-59.
6. Лобода Ю.П. Правова традиція українського народу (феномен та об’єкт загальнотеоретичного дискурсу). Львів: Світ, 2009. 280 с.
7. Оборотов Ю. М. Традиції і новації у правовому розвитку : монографія. Одеса: Юрид. літ., 2001. 160 с.
8. Павлов С.С. Правові традиції України. дис. … канд. юрид. наук : епец. 12.00.01. Одеська національна юридична академія, Одеса, 2010. 215 с.
9. Glenn P.H. Legal Traditions of the World: Sustainable Diversity in Law. New York: Oxford University Press, 2014. 423 p.