Безклубий І.А. ВИЗНАЧЕНІСТЬ ПРИВАТНО-ПРАВОВОЇ ПРИРОДИ ЕТИЧНИХ ПРИНЦИПІВ ДЛЯ ТЕХНОЛОГІЙ ШТУЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2024.17.29.212-222

Мета. Метою статті є спроба виокремити приватно-правову природу етичних принципів як основ для регулювання відносин з використанням технологій штучного інтелекту. Методика. Осмислення відносин з використанням штучного інтелекту, зіштовхується з необхідністю методологічного обґрунтування їх правової основи, а це, у свою чергу, потребує звернення до широкого спектру загальних і спеціальних наукових методів, зокрема: системно-структурний, поняттєво-логічний, соціологічний, історичний, порівняльний тощо. По суті питання визначеності природи того, чи іншого правового явища — це питання методології. Завдяки спеціальному науковому методу правової семантики, здійснено спробу окреслити приватно-правову природу етичних принципів, що є засадничими у сфері регулювання відносин з використанням технологій штучного інтелекту. На міждисциплінарному рівні піднімаються проблеми методологічного характеру, зокрема, питання правової семантики, поняттєво-логічного підходу, історичного та компаративістського осмислення морально-етичних принципів. Результати. В процесі проведеного дослідження вказано на міждисциплінарний характер проблем врегулювання відносин з використанням штучного інтелекту, що призводить до необхідності свідомого сприйняття морально-етичних принципів людського співіснування у мета-всесвіті. Наукова новизна. Встановлено, що етичні принципи для технологій  штучного інтелекту, які закладаються в основу правил поведінки суб’єктів у цифровому середовищі, мають приватно-правову природу. Практична значимість. Результати дослідження можна використати у правотворчій діяльності та в циклі дисциплін професійної і практичної підготовки здобувачів першого та другого рівнів вищої освіти за спеціальністю право.

Ключові слова: безпека, благо, відносини, мораль, правочин, ризик, справедливість, цифрове середовище.

Список використаних джерел

1. Остапенко Г. З. Принцип правової визначеності: теоретико-прикладні засади: Монографія. Київ : Парл. Вид-во, 2023. 460 с.

2. Безклубий І.  Правова семантика поняття “цифрове середовище”. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2024. № 1(127). С. 9-16.

3. The High-Level Expert Group on AI. URL: https://digital-strategy.ec.europa.eu/en/library/ethics-guidelines-trustworthy-ai (дата звернення: 22.04.2025).

4. Баранов О. Визначення терміну “штучний інтелект”. Інформація і право. 2023. № 1(44) /. С. 32-49. URL: https://ippi.org.ua/sites/default/files/5_28.pdf (дата звернення: 26.01.2025).

5. Радутний О. Правовий статус та характеристика цифрової людини. Інформація і право. 2021. № 4(39). С. 35-51. URL: https://ippi.org.ua/sites/default/files/5_23.pdf (дата звернення: 20.04.2025).

6.  Бабецька І. Я. Цифрові речі як об’єкти цивільних прав. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. Івано-Франківськ: Редакційно-видавничий відділ Університету Короля Данила, 2024. Вип. 17 (29). С. 142-149. DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2024.17.29.142-149 (дата звернення: 24.04.2025).

7. Расел Б. Історія західної філософії / Бертран Рассел. – Харків: Фоліо, 2023. – 862 с.

8. Теґмарк Макс Життя 3.0. Доба штучного інтелекту \ пер. з англ. Зорина Корабліна.  К. : Наш формат, 2019. – 432 с.

9. Заярний О. До питання удосконалення способів захисту інформаційних прав фізичних осіб у відносинах, пов’язаних із застосуванням технологій штучного інтелекту. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки.  2022. № 1(120), С. 36-39.

10. Радбрух Г. Філософія права. Київ: Тандем, 2006. 316 с.

11. Верховна Рада України. (2003). Цивільний кодекс України(Закон України від 16.01.2003. № 435-IV). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text (дата звернення: 23.04.2025).

12.Погребняк С. П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика): монографія.  Х.: Право. 2008. 240  с.

13. Charter of Fundamental Rights of the European Union. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=CELEX:12016P/TXT (дата звернення: 23.04.2025)

14. Давидова І. В. Правочини та їх недійсність в інформаційному суспільстві: теорія і практика: монографія.  Одеса: Юридична література, 2018. 368 с.

15. Макафі Ендрю, Бріньолфссон Ерік Машина, платформа, натовп. Як приборкати наше цифрове майбутнє \ пер. з англ. О. Асташова. К. : Наш формат, 2019. 336 с.

16. Бращук І., Кавин С. Міжнародно-правове регулювання забезпечення інформаційної безпеки в рамках ООН. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки, 2023. № 125(1), 21-26. https://doi.org/10.17721/1728-2195/2023/1.125-4 (дата звернення: 20.04.2025).

17. Безклубий І. Методологія мінімізації юридичних ризиків у місті. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. 2023. № 1(125), С. 17-20.

18. Кохановська О. В. Теоретичні проблеми інформаційних відносин у цивільному праві : Монографія. — К.: Видавничо-поліграфічний центр “Київський університет”, 2006. — 463 с.

19.  Загальна декларація прав людини прийнята і проголошена резолюцією 217 A (III) Генеральної Асамблеї ООН від 10 грудня 1948 року https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_015#Text (дата звернення: 23.04.2025).

20. Брижко В. Модальність правової визначеності у сфері захисту та безпеки приватності персональних даних. Інформація і право. 2021. № 4(39) с.52-69. https://ippi.org.ua/sites/default/files/6_22.pdf  (дата звернення: 23.04.2025).

21. Гудима Н. Принципи відкритості і прозорості та їх реалізація в державному управлінні України. Вісник Національної академії державного управління при Президентові України. 2005. № 3. С. 77 – 83.

22. Artificial Intelligence Act. URL: https://www.europarl.europa.eu/doceo/document/TA-9-2024-0138_EN.html (дата звернення: 24.04.2025).

23. Малахов В. Благо. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис. 2002. 742 с. URL: http://slovopedia.org.ua/104/53393/1082795.html”>благо</a>. (дата звернення: 23.04.2025).

24. Головатий С. Верховенство права: від доктрини до принципу У трьох книгах. / Книга друга. – Видавництво “Фенікс”, К.: 2006. – с. 625-1276.

25. Rawls J. A Theory of Justice. Cambridge Harvard University Press. 1999. 560 p.