Волобуєв А.Ф. ОДНОЧАСНИЙ ДОПИТ КІЛЬКОХ ВЖЕ ДОПИТАНИХ ОСІБ У СЛІДЧІЙ І СУДОВІЙ ПРАКТИЦІ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2025.19.31.304-310

Мета статті полягає у визначенні місця і ролі одночасного допиту кількох вже допитаних осіб серед засобів встановлення причин розбіжностей у їхніх показаннях під час досудового розслідування і судового розгляду. Методика. Для досягнення визначеної мети проведено аналіз національного кримінального процесуального законодавства, слідчої і судової практики, наукових публікацій щодо проблемних питань проведення одночасного допиту кількох вже допитаних осіб. Методи. Використані методи діалектичного, історичного, порівняльно-правового, логіко-семантичного та інші методи наукового дослідження для виявлення суперечностей правового регулювання одночасного допиту раніше вже допитаних осіб і практики його проведення. Результати. Сформульовано висновки, що законодавець виключив очну ставку з системи окремих слідчих дій у зв’язку з поширеною практикою її використання для отримання доказів обвинувачення з порушенням прав сторони захисту. Але при цьому було залишено право слідчого, прокурора проводити допити віч-на-віч раніше допитаних осіб на початковому етапі досудового розслідування, коли відсутня сторона захисту (до повідомлення про підозру). Це створило підґрунтя для зловживань правом здійснення психологічного впливу на свідків і потерпілих з метою узгодження їх показань та використання для обґрунтування обвинувачення. Наукова новизна. Вперше визначені негативні наслідки проведення одночасного допиту кількох вже допитаних осіб на початковому етапі розслідування без участі сторони захисту. Запропоновано перенесення права сторін кримінального провадження на проведення такого допиту виключно на стадію судового розгляду (пропонується виключення ч. 9 з статті 224 КПКУ). Практична значимість. Сформульовані положення, орієнтовані на гармонізацію національного кримінального процесуального законодавства з Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, що дозволить уникнути ускладнень під час досудового розслідування і судового розгляду.

Ключові слова: одночасний допит, очна ставка, психологічний вплив, права людини, докази обвинувачення, судовий допит.

Список використаних джерел

1. Мирошниченко Ю. М. З історії криміналістичної тактики (донауковий період). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: Юриспруденція. 2019. № 42, том 1. С. 141-144. DOI https://doi.org/10.32841/2307-1745.2019.42-1.30

2. Поліванова І. О. Про сутність одночасного допиту кількох вже допитаних осіб. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «ПРАВО». 2017. Вип. 24. С. 226-228.

3. Розстріляли як «ворогів народу». Історія братів Луканових. 2018. URL: https://www.radiosvoboda.org/a/29566062.html

4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон від 28.12.1960 р. № 1000-05.  URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1002-05?find=1&text

5. Лозова С. М. Тактико-психологічне забезпечення очної ставки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук: спец. 19.00.06 / Національний ун-т внутрішніх справ. Харків, 2004. 20 с.

6. Піскун Д. М. Очна ставка: тактика і психологічні основи: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. Харків, 2009. 20 с.

7. Чаплинський К. О. Підготовка до очної ставки як необхідна умова якісного проведення слідчої дії. Форум права. 2011. № 2. С. 947 -952. URL: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/cgi-bin/irbis_nbuv/cgiirbis_64.exe

8. Калинюк Н. М. Тактика проведення очної ставки: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09. Київ, 2012. 19 с.

9. Жалдак І. А. Тактика одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.09/ Національна академія внутрішніх справ. 2019. 240 с. URL: https://elar.naiau.kiev.ua/server/api/core/bitstreams/8a21e24c-7385-4b68-89b1-ec7802573ca5/content

10. Бондар В. С. Одночасний допит двох чи більше вже допитаних осіб як елемент тактичної операції в розслідуванні злочинів, учинених злочинними спільнотами. Прикарпатський юридичний вісник. 2022. Випуск 6 (47). С. 156-169. DOI:  https://doi.org/10.32782/pyuv.v6.2022.32

11. Куцкір Г. М. Процесуальні особливості допиту експерта в суді. Науковий вісник Ужгородського національного університету, Серія «ПРАВО». 2020. Випуск 60. С. 168- 171. DOI: https://doi.org/10.32782/2307-3322/2020.60.37

12. Пілюков Ю. Допит експерта в суді як процесуальна форма використання спеціальних знань у кримінальному провадженні. Актуальні проблеми правознавства. 2021. №2(26). С. 176-179. DOI: 10.35774/app2021.02.176

13. Аленін Ю. П. Щодо відновлення очної ставки в якості самостійної слідчої дії. Європейський вибір України, розвиток науки та національна безпека в реаліях масштабної військової агресії та глобальних викликів ХХІ століття: мат. Міжнар. наук.- практ. конф. у 2 т. (м. Одеса, 17 червня 2022 р.). Одеса : Видавничий дім «Гельветика», 2022. Т. 2. С. 354-357. URL: https://dspace.onua.edu.ua/items/f3d5b562-677f-4b49-83cf-b310f629c422

14.  Шапар В. Б. Сучасний  тлумачний  психологічний  словник.  Xарків:  Прапор,  2007. 640  с.

15. Справа «Мазур проти України»  (Заява № 59550/11). Рішення Європейського суду з прав людини. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/974_e55#Text

16. Мирошниченко Ю. М.  Судовий  допит  у  кримінальному  провадженні  / за ред. проф. А. Ф. Волобуєва. Кропивницький: ДонДУВС, 2023. 97 с.

17. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.  Конвенцію ратифіковано Законом України № 475/97-ВР від 17.07.97 з поправками, внесеними відповідно до положень Протоколів № 11, 14 та 15 з Протоколами № 1, 4, 6, 7, 12, 13 та 16. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_004#Text