Дем’янчук Т.Д. ЕВОЛЮЦІЯ ІСТОРИКО-ПРАВОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВИВЧЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ КРИМІНАЛЬНО-ВИКОНАВЧОЇ СИСТЕМИ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2025.19.31.40-47

Мета. Метою статті є аналіз етапів формування, зміни та актуалізації історико-правових підходів до вивчення радянської кримінально-виконавчої системи як складової державної політики СРСР, виявлення основних наукових концепцій, що відображають трансформацію оцінок цієї системи в правовій історіографії, та з’ясування сучасних методологічних орієнтирів у її дослідженні в контексті прав людини, репресивної політики та політичної відповідальності. Методика. У дослідженні застосовано комплекс міждисциплінарних методів, зокрема: історико-правовий метод – для реконструкції етапів становлення наукового дискурсу про кримінально-виконавчу систему СРСР; герменевтичний – для інтерпретації джерел і наукових текстів різних історичних періодів; порівняльно-правовий – для співставлення підходів у радянській та пострадянській науці; критичний дискурс-аналіз – для виявлення ідеологічного впливу на правову інтерпретацію діяльності радянських каральних інституцій; а також метод системного аналізу – для визначення взаємозв’язку між правовими концепціями, політичною практикою та суспільним сприйняттям репресивного апарату. Результати. У статті здійснено комплексний історико-правовий аналіз радянської кримінально-виконавчої системи як інституціоналізованого інструмента державного терору. Простежено еволюцію наукових інтерпретацій цього феномену від нормативно-апологетичних до критично-ціннісних та міждисциплінарних підходів. Виявлено основні етапи дослідження пенітенціарної політики СРСР в українській науковій традиції, визначено провідні напрями та методологічні зрушення. Окреслено зміщення фокусу з формально-юридичного аналізу на аксіологічну оцінку, що базується на засадах прав людини та історичної пам’яті. Аргументовано необхідність формування нової дослідницької парадигми, орієнтованої на принципи демократичного права та декомунізації. Підкреслено актуальність правозахисного підходу в умовах війни росії проти України. Наукова новизна. Уперше здійснено систематизацію етапів і методологічних трансформацій у дослідженні радянської кримінально-виконавчої системи в українському історико-правовому дискурсі з урахуванням сучасного політико-правового контексту. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані для оновлення змісту юридичної освіти, формування політики національної пам’яті, а також удосконалення підходів до правової кваліфікації репресій тоталітарного періоду.

Ключові слова: кримінально-виконавча система, радянський терор, історико-правовий аналіз, ГУЛАГ, політичні репресії, правозахисний підхід, декомунізація, правова держава.

Список використаних джерел

1. Андрушко А.В. Каральна психіатрія та проблеми кримінально-правової протидії її використання в Радянському Союзі. Сила права і право сили: історичний вимір та сучасне бачення проблеми: матеріали ХХХІІ Міжнародної історико-правової конференції (м.Полтава, 28-31 травня 2015 р.). Полтава. 2015. С. 327-331.
2. Андрущак О. М. Виправно-трудове право України радянської доби: суспільна потреба чи державно-владний інтерес? Форум права. 2011. № 1. С. 32–36.
3. Бажан О.Г. Кенгірське повстання в’язнів ГУЛАГу 1954. Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. К.: В-во «Наукова думка», 2007. 528 с.
4. Данильчук В., Михальчук Р. Нормативно-правові основи функціонування системи відбування покарань у виправно-трудових таборах ГУЛАГу. Інтермарум: історія, політика, культура, № 10. 2022. С. 57–72. DOI: https://doi.org/10.35433/history.112030%20
5. Захаров Є. Ю. Засудження злочинів комуністичного режиму СРСР. Харків: Права людини, 2013. 320 с.
6. Іваньков І. В. Роль і значення першої кодифікації виправнотрудового законодавства в Україні для організаційно-правових засад діяльності органів та установ виконання покарань. Проблеми пенітенціарної теорії і практики. 2005. № 10. С. 351–358.
7. Іваньков І. В. Тюремні установи в Україні в системі каральноохоронного механізму держави (кінець ХІХ – середина ХХ ст.) : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 «Теорія і історія права і держави; історія вчень про державу і право». Київ, 2005. 22 с.
8. Конопельський В. Я. Система установ та органів виконання кримінальних покарань у період 1917–1934 рр. Право і суспільство. 2009. № 5. С. 76–84.
9. Малиновський О. О. Радянські поправчо-трудові установи порівнюючи з буржуазними тюрмами. Київ: Друкарня Всеукраїнської Академії Наук, 1928. 229 с.
10. Михайленко П.П., Кондратьєв Я.Ю. Історія міліції України у документах і матеріалах: у 3-х т. К.: Ґенеза, 1997. Т. 2: 1926-1945. 1999. 412 с.
11. Россіхін В. В. Питання режиму та організації відбування покарання у радянських виправно-трудових установах у 1950–60-і рр. Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Право. 2011. Вип. 2. С. 201–208.
12. Россіхін В. В. Питання режиму та організації відбування покарання у радянських виправно-трудових установах наприкінці 1930-х рр. Вісн. Харків. нац. ун-ту ім. В. Н. Каразіна. Серія: Право. 2009. Вип. 1(5). № 841. С. 200–205.
13. Россіхін В. В. Правове регулювання режиму у виправнотрудових таборах у процесі ствердження командно-адміністративної системи в СРСР (1929–1938 рр.). Вісн. Харків. нац. ун-ту внутріш. справ. 2012. № 4 (59). Ч.1. С. 154–163.
14. Савчин Г. Система виконання покарань у західних областях України в пе ріод 1944–1953 рр.: монографія. Львів: ЛьвДУВС, 2016. 200 с.
15. Cтепанюк А.Ф. Радянська тюрма – дітище НКВС. Вісник пенітенціарної асоціації України. 2021. № 1 (15). С. 21-38.
16. Чайковський А. Історико-правовий аналіз діяльності органів і установ виконання покарань на території України (кінець ХІХ – середина ХХ сторіччя): монографія / ред.: І. Г. Богатирьов. Бровари, 2010. 207 c.
17. Широкова І. В. Каральна психіатрія в СРСР: наука на службі у держави (1960–1980). Наукові записки НаУКМА. Історичні науки. 2012. Т. 130. С. 33-36.
18. Шкута О. О. Теоретико-прикладні засади функціонування кримінально-виконавчої системи України: дис. … д-ра юрид. наук. Ірпінь, 2018. 482 с.