Випуск 19(31)
DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2025.19.31.311-326 Дудоров О.О., Каменський Д.В. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ПРО ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА ДОПОМОГОЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА: ОГЛЯД ОКРЕМИХ НОВЕЛ
Дудоров О.О., Каменський Д.В. ДИРЕКТИВА ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ ПРО ЗАХИСТ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ЗА ДОПОМОГОЮ КРИМІНАЛЬНОГО ПРАВА: ОГЛЯД ОКРЕМИХ НОВЕЛ
Мета. Метою написання статті є висвітлення основних кримінально-правових новел, запроваджених Директивою 2024/1203 Європейського парламенту та Ради про захист навколишнього середовища за допомогою кримінального права, що замінює Директиви 2008/99/EC та 2009/123/EC (Директива), і визначення перспектив імплементації цього документа в кримінальне законодавство України. Методика включає комплексний аналіз та опрацювання положень вказаного міжнародно-правового документа, чинного кримінального закону України, наукових джерел, а також формулювання авторських висновків. Під час дослідження використано такі методи наукового пізнання: логіко-семантичний, формально-логічний, системно-структурний, порівняльно-правовий, моделювання. Результати. За результатами проведеного дослідження встановлено, що: 1) закріплюючи ідею ефективних, пропорційних і стримувальних санкцій за порушення норм екологічного законодавства, які (санкції) підлягають уніфікації в усіх державах-членах ЄС, Директива втілює прогресивну модель кримінально-правової охорони довкілля на європейському просторі. Однак досвід імплементації попередньої «еколого-кримінальної» Директиви (2008 р.), а також історія обговорення та ухвалення чинної Директиви демонструють проблеми, які постають перед країнами-членами на шляху європеїзації свого кримінального права; 2) ухваливши Директиву, європейський законодавець частково змінив підходи щодо наповнення бланкетності відповідних кримінально-правових заборон: замість об’ємного додатку європейських нормативних актів, що виступали регулятивною підставою застосування заходів кримінально-правового впливу за попередньою Директивою (2008 р.), для цілей застосування чинної Директиви поведінка вважається незаконною, якщо вона порушує норми законодавства ЄС або окремих держав-членів, присвячені реалізації загальних цілей політики Союзу щодо навколишнього середовища. Гнучке ж директивне формулювання «явно порушує відповідні вимоги матеріального права» створює підстави для запровадження концепту «автономний екологічний злочин», реалізація якого означатиме, що кримінальна відповідальність за посягання на довкілля у певних ситуаціях більше не залежатиме від порушення адміністративних положень, регулятивних приписів і вимог дозволів, ліцензій і квот; 3) зміст Директиви слугує зайвим аргументом на користь: а) втіленого в Україні традиційного підходу щодо консолідації відповідних кримінально-правових заборон саме і тільки в тексті кримінального закону (КК України); б) використання невизначеного нормативного контенту при законодавчому описанні кримінальних правопорушень проти довкілля; в) «екологічного» вектору вдосконалення ст. 227 КК України «Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції»; 4) імплементація Україною положень Директиви актуалізує дискусійне в теорії кримінального права питання про (не)доцільність побудови частини кримінальних правопорушень проти довкілля як деліктів створення небезпеки, а також ставить на порядок денний відмову від притаманного чинному КК України казуїстичного способу забезпечення протидії екологічному забрудненню, видобуванню об’єктів дикої флори і фауни та поводженню з ними. Наукова новизна. Здійснено аналіз окремих кримінально-правових положень Директиви і висловлено авторські міркування щодо їх імплементації у національне кримінальне законодавство. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності при вдосконаленні чинного КК України та проєкту нового КК України.
Ключові слова: кримінальні правопорушення проти довкілля, європейське кримінальне право, Європейський Союз, криміналізація, імплементація, бланкетність, принцип субсидіарності, забруднення, делікти створення небезпеки.
Список використаних джерел
1. Evaluation Report of Directive 2008/99/EC of the European Parliament and of the Council of 19 November 2008 on the Protection of the Environment through Criminal law, 2020. URL: https://commission.europa.eu/news/evaluation-environmental-crime-directive-2020-11-05_en (дата звернення 19.05.2025)
2. Орловська Н. А. Запобігання екологічній злочинності: досвід формування європейського кримінально-правового простору. Екологічне право. 2022. № 3–4. С. 45–49.
3. Кримінальне право. Загальна частина (Українсько-європейські студії) : підручник: у 2 книгах / за ред. О. О. Дудорова, А. А. Стрижевської. Книга 2. Вчення про заходи кримінально-правового впливу. Загальна частина кримінального права європейських держав. Київ: Видавництво «Норма права», 2025. 788 с.
4. Directive (EU) 2024/1203 of the European Parliament and of the Council of 11 April 2024 on the protection of the environment through criminal law and replacing Directives 2008/99/EC and 2009/123/EC. URL: https://eur-lex.europa.eu/legal-content/EN/TXT/?uri=OJ%3AL_202401203 (дата звернення: 19.05.2025).
5. Тімофєєва Л. Ю. Кримінальні правопорушення проти довкілля та їх корупційна складова: пропорційність реагування. Європеїзація кримінального права України : матеріали міжнар. наук. конф. 19 груд. 2024 р. Харків: Право, 2025. С. 365– 370.
6. Тімофєєва Л. Ю. Кримінальні правопорушення проти довкілля : пропорційність в контексті апроксимації актів Європейського Союзу. Вісник Асоціації кримінального права України. 2024. № 2. С. 260–284.
7. Evaluation Study on the Implementation of Directive 2008/99/EC on the Protection of the Environment through Criminal Law by Member States. Final Report March 2013 (update May 2014). URL: https://commission.europa.eu/system/files/2020 07/milieu_implementation_report_2013.pdf (дата звернення: 19.05.2025).
8. Report on Eurojust’s Casework on Environmental Crime. January 2021. URL: https://www.eurojust.europa.eu/sites/default/files/2021-01/report_environmental_crime.pdf (дата звернення: 19.05.2025).
9. Дудоров О.О., Каменський Д.В. Європейський досвід правової протидії незаконному рибальству. Amparo. 2023. № 2. С. 69–80.
10. Faure M. The Creation of an Autonomous Environmental Crime through the New EU Environmental Crime Directive. Eucrim. 2024. № 2. P. 153–157.
11. Faure M. The revolution in environmental criminal law in Europe. Virginia Environmental Law Journal. 2017. № 35. P. 321–356.
12. Кримінальні правопорушення проти довкілля (основні положення кримінально-правової характеристики): навчальний посібник / О. О. Дудоров, Д. В. Каменський, Р. О.Мовчан, Є. О. Письменський / за ред. О. О. Дудорова, Р. О. Мовчана. Київ: Норма права, 2024. 468 с.
13. Position Paper of the German Bar Association by the Committees on Criminal Law Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on the protection of the environment through criminal law and replacing Directive 2008/99/EC. URL: https://anwaltverein.de/de/newsroom/sn-52-22-richtlinie-ueber-den-strafrechtlichen-schutz-der-umwelt (дата звернення: 19.05.2025).
14. Дудоров О. О., Мовчан Р. О. Земельні злочини екологічної спрямованості : від деліктів створення небезпеки до оптимальної законодавчої моделі. Юридичний науковий електронний журнал. 2020. № 1. С. 120–130.
15. Шамсутдінов О. В. Делікти створення біологічної небезпеки : від теоретичних засад до правозастосовних орієнтирів. Вісник Національної академії правових наук України. 2024. № 2. Т. 31. С. 234–260.
16. Загиней-Заболотенко З. Невизначеність vs визначеність кримінального закону України. Право України. 2020. № 2. С. 67–80.