Жиравецький А.М. КРИМІНОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОСОБИ-КРИВДНИКА, ЩО ВЧИНЯЄ СЕКСУАЛЬНЕ ТА ГЕНЕДЕРНО ЗУМОВЛЕНЕ НАСИЛЬСТВО

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2025.19.31.327-334

Мета. Стаття присвячена дослідженню особливостей кримінологічної характеристики особи-кривдника, що вчиняє сексуальне та гендерно зумовлене насильство. Автором окреслюється широке коло питань, присвячених основним кримінологічних характеристик особи-кривдника, що вчиняє сексуальне та генедерно зумовлене насильство. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: кореляційного аналізу, порівняльно-правовий метод, статистичного аналізу. Результати. В статті показано, що мотиваційна сфера значної частини досліджуваних осіб характеризується домінуванням потреби у владі та контролі, а також спотвореним розумінням гендерних ролей та міжособистісних стосунків. Нерідко спостерігається поєднання особистісних розладів із зловживанням психоактивними речовинами, що виступає каталізатором насильницької поведінки. Розуміння кримінологічних особливостей кривдників є необхідним для удосконалення методик розслідування, призначення адекватного покарання та розробки програм реабілітації, спрямованих на запобігання рецидиву насильницької поведінки. Подальші дослідження у цій сфері повинні бути спрямовані на поглиблене вивчення окремих підтипів кривдників та розробку диференційованих підходів до їхньої корекції. Наукова новизна.  Аналіз соціально-демографічних, психологічних та кримінально-правових ознак виявив гетерогенність цієї категорії злочинців, проте дозволив виокремити певні типологічні риси. Виявлено, що мотиваційна сфера значної частини досліджуваних осіб характеризується домінуванням потреби у владі та контролі, а також спотвореним розумінням гендерних ролей та міжособистісних стосунків. Нерідко спостерігається поєднання особистісних розладів із зловживанням психоактивними речовинами, що виступає каталізатором насильницької поведінки. Встановлено значну роль деформованої ціннісно-нормативної сфери, наявність агресивних нахилів, низький рівень емпатії та схильність до маніпулятивної поведінки як ключових предикторів насильницьких дій. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності: збільшення ефективності превентивних стратегій; покращення реагування правоохоронних органів та системи правосуддя; розробка програм реабілітації та виправлення.

Ключові слова: сексуальне насильство, генедерно зумовлене насильство, особа-кривдника, причини злочинності, форми насильства, соціально-демографічні, психологічні, кримінально-правові ознаки.

Список використаних джерел

1. Шатунова С.А. Дослідження особи насильницького злочинця: потреби теорії та практики. Вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. 2006. № 2. С. 131-135
2. Христенко В. Є. Розробка психологічного напрямку сучасної віктимології. Вісник Національного університету внутрішніх справ. 2004. Вип. 28. С. 431-435.
3. Зелінський А.Ф. Кримінологія: курс лекцій. Х.: Прапор, 1996. 260 с.
4. Гумін О.М. Характеристика деяких причин та умов вчинення насильницьких злочинів у сім’ї у стані агресивної поведінки. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Юридичні науки. 2015. № 813. С. 225-231.
5. Ліщук Н.О. Насильницькі дії, що вчиняються щодо жінок: причини та запобігання: дис. на здобуття наукового ступеня к. ю. н. Львів.2020. 232 с.
6. Форми прояву гендерно зумовленого насильства в цифровому просторі. URL:  https://jurfem.com.ua/formy-hzn-zufr-pr/ (дата звернення  08.05.2025).