Загурський О.Б., Огерук І.С. РЕАЛІЗАЦІЯ ПРАВА НА ЗАХИСТ У КРИМІНАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ РЕСПУБЛІКИ ПОЛЬЩА: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2025.19.31.335-340

Мета. Сформулювати авторські підходи щодо особливостей реалізації права на захист у кримінальному процесі Республіки Польща та імплементації міжнародного досвіду удосконалення кримінального провадження в контексті сучасних правових реформ в Україні. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що інститут права на захист у кримінальному процесі Польської Республіки, незважаючи на наявність усталених нормативних засад та позитивний досвід адаптації до європейських стандартів, продовжує наражатися на низку системних викликів, які вимагають подальшого вдосконалення. Польська модель кримінального процесу, яка базується на принципах змагальності та рівності сторін, на практиці не завжди забезпечує належну реалізацію права обвинуваченого на ефективний захист. Це особливо стосується ранніх стадій досудового провадження, коли затримані особи можуть стикатися з обмеженнями у доступі до адвоката або матеріалів справи. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що зміни в кримінально-процесуальному законодавстві Республіки Польща призвели до фактичного перекладення відповідальності за результат розгляду з суду на сторони. Ця модель продовжує викликати серйозні дискусії в Європі. Зокрема, висловлюються побоювання щодо погіршення процесуального статусу найменш захищених верств населення. Тому забезпечення сторонам кримінального провадження права на захист, як у матеріальному, так і у формальному аспектах, на всіх етапах, матиме вирішальне значення у формуванні надійних стандартів нового, змагального кримінального процесу – більшого, ніж будь-коли раніше. Масштаби цих змін невідомі громадськості, а їхні наслідки часто применшуються. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки положень, висновків та рекомендацій щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства України.

Ключові слова: кримінально-процесуальне законодавство, адвокат, право на захист у кримінальному провадженні, реалізація права на захист у кримінальному провадженні, міжнародні стандарти реалізації, права на захист у кримінальному провадженні, досудове розслідування, судове провадження.

Список використаних джерел

1. Здійснення адвокатської діяльності: досвід Польщі. Вища школа адвокатури НААУ. URL: https://www.hsa.org.ua/blog/zdijsnennya-advokatskoyi-diyalnosti-dosvid-polshhi. (Дата звернення: 22.05.2025).
2. Bieńkowska B. Zasady procesu karnego. Wykład prawa karnego procesowego, red. P. Kruszyński, Białystok, 2012. 258 s.
3. Ustawa z dnia 26 maja 1982 r. Prawo o adwokaturze. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/download.xsp/WDU19820160124/U/D19820124Lj.pdf/. (Дата звернення: 22.05.2025).
4. Оніщик Ю. В. Правові засади діяльності адвокатури: досвід Польщі та перспективи України. Multidimensionality of Ukrainian-Polish cooperation: genesis, particularities and prospects: scientific monograph / science eds. T. Astramovich-Leik. Ya. Turchyn, O. Horbach. Riga, Latvia: Baltija Publishing, 2022. P. 267-278.
5. Ustawa z dnia 6 czerwca 1997 roku Kodeks postępowania karnego (tekst jedn. Dz.U. z 2022 r. poz. 1375. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wdu19970890555. (Дата звернення: 22.05.2025).
6. Konstytucja Rzeczypospolitej Polskiej z dnia 2 kwietnia 1997 roku (Dz.U. z 1997 r. Nr 78, poz. 483. URL: https://isap.sejm.gov.pl/isap.nsf/DocDetails.xsp?id=wdu19970780483. (Дата звернення: 22.05.2025).
7. Kulesza C., Starzyński P. Postępowanie karne. Warszawa, 2022. 544 s.
8. Wróbel P. Prawo do obrony osoby podejrzanej w polskim procesie karnym, „Zeszyt Studencki Kół Naukowych Wydziału Prawa i Administracji UAM” 2017. № 7. S. 245-261.
9. Skalska K. Prawo oskarżonego do obrony na tle przepisów polskiego i niemieckiego procesu karnego. Prawo wobec wyzwań współczesności. Z zagadnień nauk penalnych, red. J. Helios, W. Jedlecka, A. Kwieciński, Wrocław 2019. URL: https://doi.org/10.34616/23.19.089. (Дата звернення: 22.05.2025).
10. Matan J. Zasada prawa do obrony w polskim procesie karnym oraz formy jej realizacji. Roczniki Administracji i Prawa. 2009/ 1 (Rok IX).  S. 89-111.