Котилко Я.М. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ (НЕВІЙСЬКОВОЇ) СЛУЖБИ В ЛИТОВСЬКІЙ РЕСПУБЛІЦІ: ДОСВІД ДЛЯ УКРАЇНИ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2025.19.31.67-73

Мета. Метою дослідження є аналіз нормативно-правової бази та організаційного механізму альтернативної (невійськової) служби в Литовській Республіці з акцентом на можливості імплементації ефективних правових рішень у законодавство України. Методика. У роботі застосовано загальнонаукові та спеціально-юридичні методи дослідження, зокрема: формально-юридичний, порівняльно-правовий, системно-аналітичний, а також метод нормативного моделювання. Проведено аналіз чинного законодавства Литви. Результати. У результаті дослідження встановлено, що Литовська Республіка забезпечує ефективне функціонування інституту альтернативної служби відповідно до міжнародних стандартів. Законодавство Литви гарантує проходження альтернативної служби під час загальної мобілізації, забезпечує централізоване державне фінансування, не обмежує право на альтернативну службу виключно членством у певних релігійних організаціях, а також передбачає відстрочку для священнослужителів. У дослідженні виявлено суттєві відмінності з українською практикою, зокрема: фінансове навантаження на підприємства, де проходиться служба; відсутність гарантій у період мобілізації; обмеження за типом релігійної організації; відсутність реального механізму відстрочки для духовенства. Наукова новизна. Робота вперше комплексно аналізує правовий механізм функціонування альтернативної служби в Литві з позиції його потенційного застосування в українських умовах. Практична значущість. Отримані результати можуть бути використані для обґрунтування змін до законодавства України в частині розширення правових підстав для альтернативної служби, врегулювання її фінансування, надання гарантій у воєнний час, а також для гармонізації національного законодавства з міжнародно-правовими стандартами у сфері прав людини.

Ключові слова: релігійні організації, свобода совісті, альтернативна служба, релігійні переконання, національна безпека, військовий обов’язок, Литва.

Список використаних джерел

1. Lietuvos Respublikos karo prievolės įstatymas: Įstatymas №. I-1490, 1996 m. spalio 22 d. Valstybės žinios, 1996, № 112-2564. URL: https://surl.li/bdysdj

2. Lietuvos Respublikos alternatyvios krašto apsaugos tarnybos atlikimo įstatymas: Įstatymas №. I-978, 1993 m. birželio 15 d. Valstybės žinios, 1993, № 21-505. URL: https://surl.li/gfxsjt

3. Lietuvos Respublikos krašto apsaugos sistemos organizavimo ir karo tarnybos įstatymas. Valstybės žinios, 1998, №49-1325. URL: https://surl.li/pgpffs

4. Lietuvos Respublikos Vyriausybės nutarimas „Dėl alternatyviosios krašto apsaugos tarnybos atlikimo valstybės ir savivaldybių institucijose ir įstaigose tvarkos aprašo patvirtinimo“. Valstybės žinios, 2000. URL: https://surli.cc/umpatd

5. Lietuvos Respublikos krašto apsaugos ministro įsakymas № V-367 „Dėl Alternatyviosios krašto apsaugos tarnybos prašymų nagrinėjimo komisijos nuostatų patvirtinimo“, 2022 m. gegužės 5 d. URL: https://surl.li/yuxerh

6. Lietuvos Respublikos krašto apsaugos ministro įsakymas №. V-543 „Dėl alternatyviosios krašto apsaugos tarnybos atlikimo tvarkos aprašo patvirtinimo“, 2021 m. rugsėjo 3 d. URL: https://surl.li/jobuzl

7. Ieškoma kandidatų komisijai, kuri nagrinės prašymus dėl alternatyviosios krašto apsaugos tarnybos. Karys.lt. 2022 m. URL: https://surl.li/wpfjrv