Луцький А.І., Луцький М.І. ВІЙНА ЯК ЧИННИК ПЕРЕОСМИСЛЕННЯ ДЕРЖАВНОСТІ ТА ПРАВОВОЇ ПАРАДИГМИ: УКРАЇНСЬКИЙ КОНТЕКСТ

DOI: https://doi.org/10.33098/2078-6670.2025.19.31.88-95

Мета. Метою статті є з’ясування того, яким чином повномасштабна війна впливає на трансформацію уявлень про державність та правову ідеологію в українському суспільстві, з урахуванням змін у легітимаційних практиках, політичному дискурсі, публічному праві та правосвідомості, а також виявлення нових контурів правової парадигми, що формуються в умовах екзистенційної загрози державному суверенітету. Методика. У процесі дослідження впливу війни на переосмислення державності та правової парадигми застосовано міждисциплінарну методологію, що поєднує системний і структурно-функціональний підходи для аналізу трансформацій державних інституцій, герменевтичний і дискурс-аналіз політико-правових наративів, порівняльно-правовий метод для вивчення досвіду інших країн, які проходили через воєнні кризи, а також історико-правовий і соціокультурний аналіз для з’ясування зміни правосвідомості та ідеологічних уявлень про суверенітет, легітимність і верховенство права. Результати. У статті обґрунтовано, що війна як екстремальний чинник радикально трансформує правову парадигму, зумовлюючи переорієнтацію з нормативістського підходу на аксіологічно-критичний. Показано, що в умовах воєнного стану право функціонує не лише як регулятивний інструмент, а й як символічний ресурс легітимації влади та національної мобілізації. Розкрито феномен дерогації прав як ознаку зміни правових пріоритетів, що виражається в перевазі публічного інтересу над індивідуальними свободами. Установлено, що правосвідомість в умовах війни наповнюється новими смислами, які мають здатність трансформувати ідеологію права. Проаналізовано зміну легітимаційних моделей держави — від процедурної до мобілізаційної — та їх вплив на політичну ідентичність. Запропоновано бачення поствоєнної правової культури як результату інституціоналізації воєнного досвіду в межах демократичної парадигми. Наукова новизна. Уперше здійснено системне концептуальне обґрунтування правової парадигми воєнного часу як самостійного теоретико-правового феномена в контексті трансформації державності. Практична значимість. Отримані висновки можуть бути використані у сфері публічної політики, правового реформування та формування стратегії розвитку правової культури України в умовах воєнного та поствоєнного періоду..

Ключові слова: правова парадигма, війна, держава, дерогація, правосвідомість, легітимність, публічний інтерес, правова культура.

Список використаних джерел

1. Биков О.М. Правова парадигма у теорії права. Аналітично-порівняльне правознавство: електронне наукове фахове видання. 2023. № 5. С. 696-699. DOI https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.05.124
2. Малиновський В. Я. Державне управління: навчальний посібник. 3-тє вид. переробл. та допов. К.: Атіка,. 2009. 608 с.
3. Маркович Х.М. Права і свободи людини в умовах воєнного стану : фокус пріоритетів. Аналітично-порівняльне правознавство. 2023. №4. С. 95–99.
4. Саракуца М. О. Поняття та зміст державного суверенітету: визначення, становлення, розвиток. Форум права. 2010. № 4. С. 784-791. 
5. Смолин Я., Анциферова М. Дерогація, аброгація, нуліфікація: поняття, особливості та приклади застосування. Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія: «Юридичні науки». 2024. № 3 (43). С. 239-247.
6. Mearsheimer J. J. Mearsheimer, Realism, and the Ukraine War. De Gruyter. Analyse & Kritik. 2022. 44(2). P. 175-200. doi.org/10.1515/auk-2022-2023.
7. Sewell T. The Law That Shapes Us: Just War Theory and the Legal Equality of Combatants in an Era of Unjust Wars. University of Oxford. 2023. URL: https://www.law.ox.ac.uk/content/article/law-shapes-us-just-war-theory-and-legal-equality-combatants-era-unjust-wars
8. Syvak N. Applying Just War Theory to the Russo-Ukrainian War. URL: https://www.e-ir.info/2025/02/09/applying-just-war-theory-to-the-russo-ukrainian-war/