1. Загальні засади видавничої етики

Редакційна колегія наукового журналу «Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького» керується у своїй роботі міжнародними етичними правилами наукових публікацій, що включають правила порядності, конфіденційності, нагляду за публікаціями, облік можливих конфліктів інтересів та ін. У своїй роботі редакція дотримується рекомендацій Комітету з етики наукових публікацій COPE (Committee on Publication Ethics) і вимог SCOPUS (SCOPUS). Дотримання правил етики наукових публікацій усіма учасниками видавничого процесу сприяє забезпеченню прав авторів на інтелектуальну власність, підвищенню якості видання та запобіганню можливості неправомірного використання авторських матеріалів в інтересах окремих осіб. Це Положення відповідає політиці журналу і є однією з головних складових процесу рецензування статей та видання журналу.

2. Етичні обов’язки авторів

Автори зобов’язані:

1) подавати свої оригінальні дослідження. Це означає, що представлений рукопис не був опублікований раніше, і наданий для розгляду виключно для журналу “Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького”. Недотримання цього принципу розцінюється як грубе порушення етики публікацій і дає підставу для відхилення статті;

2) дотримуватись встановлених правил використання раніше отриманих та оприлюднених ними власних наукових результатів. Це означає, що елементи рукопису, які вже публікувались раніше, повинні містити відповідні посилання, а автори мають аргументувати відмінність нової роботи від попередньої. Дослівне копіювання або перефразування власних робіт – неприйнятне;

3) дотримуватись встановлених правил використання результатів досліджень інших авторів. Якщо автори використовували роботу та / або слова інших, то це повинно бути належним чином оформлено у вигляді посилань або цитат у лапках. Рукопис повинен містити достовірні факти та достатню кількість бібліографічних посилань для обґрунтування висновків. Автори несуть відповідальність за новизну і достовірність результатів наукового дослідження. Будь-яка форма плагіату є неетичною і неприпустимою. У разі виявлення плагіату стаття підлягає відхиленню без розгляду;

4) дотримуватись принципу реальності авторства. Це означає, що авторство обмежується лише тими особами, які здійснили значний внесок у розробку концепції, структури, виконання або інтерпретації представленого у статті дослідження. Всі особи, які внесли значний внесок у зміст рукопису, повинні бути перераховані в якості співавторів. Автор, який здійснює листування із редакцією, повинен гарантувати, що всі співавтори ознайомилися та затвердили кінцеву версію статті, а також погодилися на її публікацію;

5) визнавати обов’язковість процедури попереднього рецензування рукописів статей. Подання статей авторами означає автоматичне погодження з проходженням процедури подвійного таємного рецензування;

6) усувати помилки у рукописах статей. У разі виявлення істотних помилок або неточності в статті на етапі її розгляду або після її публікації негайно повідомити про це редакцію журналу і прийняти спільне рішення про визнання помилки та/або її виправленні в максимально короткі терміни;

7) інформувати при поданні рукопису у редакцію видавництва про права та законні інтереси третіх осіб. Автори повинні повідомити головного редактора про будь-який потенційний конфлікт інтересів, наприклад, консалтингових або фінансових інтересів якої-небудь компанії, на які могла б вплинути публікація результатів, що містяться в цьому рукописі. Автори повинні гарантувати відсутність контрактних стосунків або міркувань власності, які могли б вплинути на публікацію інформації, що міститься в представленому рукописі.

У разі невиконання чи неналежного виконання вищевказаних обов’язків редакція журналу не несе ніякої відповідальності перед авторами і/або третіми особами і організаціями за можливий збиток, викликаний публікацією статті. У цьому випадку редакція також має право вилучити вже опубліковану статтю, якщо з’ясується, що в процесі публікації статті були порушені права, законні інтереси інших суб’єктів або загальноприйняті норми наукової етики. При цьому, про факт вилучення статті редакція повідомляє автора, який надав статтю, та організацію (організації), на базі якої (яких) зазначена стаття виконувалась.

3. Етичні обов’язки редакційної колегії

Остаточне рішення щодо прийняття статті до розгляду та публікації в журналі «Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького» або її відхилення ухвалюється редакторами з урахуванням важливості, оригінальності, наукового рівня статті, доступності її викладу та актуальності проблеми, що вивчається. Прийняття такого рішення не залежить від особистих переконань авторів, їх статі, раси, етнічної приналежності чи національності, громадянства, походження, соціального стану або політичних поглядів.

Члени Редакційної колегії зобов’язані:

1) поважати і захищати конфіденційність рецензентів і авторів, не розголошувати інформацію щодо прийняття або відхилення статті нікому, крім автора(-ів), співавтора(-ів), рецензентів; а також персональні дані авторів;

2) не використовувати неопубліковані дані з рукопису, надавати об’єктивну, аргументовану і коректну оцінку викладеним результатам дослідження;

3) забезпечувати дотримання законодавства щодо захисту авторських прав;

4) розглядати будь-які скарги, питання чи пропозиції авторів та/або рецензентів;

5) вживати всіх заходів з метою уникнення конфлікту інтересів рецензентів і авторів. При цьому у разі виникнення конфліктної ситуації повинні вживатись всі необхідні заходи для відновлення порушених прав, а при виявленні помилок – забезпечуватись сприяння у їх виправленні.

4. Етичні обов’язки рецензентів

Всі рукописи, які надходять на розгляд, повинні розглядатися як конфіденційні. Рецензент здійснює об’єктивне оцінювання якості поданого рукопису та визначення її відповідності науковим, літературним та етичним стандартам. Експертна оцінка націлена на допомогу автору у покращенні якості статті, а головному редактору – у прийняті рішення про публікацію.

Рецензент зобов’язаний:

1) бути неупередженим. Це означає обов’язок висловлювати свою думку в рецензії чітко, об’єктивно та конструктивно. Персональна критика авторів і необґрунтовані судження не допускаються;

2) відмовитися від оцінювання статті в разі неможливості якісного проведення рецензування (у випадках, якщо він не володіє необхідним досвідом або не має доступу до необхідних даних);

3) інформувати редакторів про ознаки плагіату у поданих до розгляду роботах. Будь-яке твердження в рецензії про те, що деякі спостереження, висновки або аргументи з рецензованої статті вже зустрічалися раніше в літературі, має супроводжуватися точним посиланням на джерело інформації;

4) не використовувати інформацію, отриману в процесі експертної оцінки рукопису статті, для отримання особистої вигоди;

5) зазначити за результатами рецензування всі потенційні ризики можливого порушення прав та законних інтересів третіх осіб.

Рецензентами не можуть бути:

1) керівники організацій, навчальних закладів, співробітники відділів, лабораторій або інших підрозділів, в яких працюють автори;

2) родичі або підпорядковані особи авторів;

3) співавтори раніше опублікованих та надісланих на розгляд статей;

4) наукові керівники авторів.