ПОРЯДОК ОФОРМЛЕННЯ БІБЛІОГРАФІЇ

Список використаних джерел нумерується в алфавітному порядку/ Cпочатку подаються автори на кирилиці, потім на іноземній мові (на мові оригіналу).
Бібліографічний опис літературних джерел здійснюється відповідно до стандарту ДСТУ 8302:2015. Бібліографічне посилання. Загальні положення та правила складання. Київ, 2016. 16 с.

Посилання на використану літературу та джерела у тексті зазначаються в кінці речення у квадратних дужках, наприклад [1, с. 33].

 У списку літератури повинно бути не менше 13 посилань на джерела, з яких не більше 20% посилань на джерела, авторами яких є автори статті).

Не менше ніж три джерела латиницею – посилання на іноземний журнал з високим індексом впливовості, тобто джерела, які внесені до міжнародних наукометричних баз даних;

Більша частина посилань (враховуючи оригінальні іноземні джерела) повинна бути не старша за 2000 р.;

Посилання в тексті на літературу подавати у квадратних дужках з позначенням порядкового номера цитованого видання відповідно до бібліографії. Список літератури подається за порядком появи посилань у тексті. Першоджерела подаються мовою оригіналу.

До статті також додається перелік використаних джерел латиницею (References). Припустимий переклад списку літератури англійською мовою, або його транслітерація.

Для оформлення REFERENCES обов’язковим є АРА–стиль (див. зразок).

ТРАНСЛІТЕРУВАТИ ІНФОРМАЦІЮ

Потрібно згідно з постановою КМУ від 27.01.2010 №55 „Про впорядкування транслітерації українського алфавіту латиницею“ або вимогам системи BGN/PCGN (для російської мови).

Транслітерарацію української мови можна здійснити на сайті http://ukrlit.org/transliteratsiia.