Ляшук А. В. МОВА ЯК ЗАСІБ ВИРАЖЕННЯ ПРАВА: ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ

DOI: 10.33098/2078-6670.10.22.62-69

Мета. Метою роботи є формування теоретичних засад використання мови як основного засобу вираження права. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного теоретичного матеріалу та наукових позицій й формулювання відповідних проблемних аспектів мови права, оскільки, вона заснована на мові повсякденного спілкування, але разом тим слугує певним службовим цілям. Під час проведеного дослідження використовувались такі методи наукового пізнання: діалектичний, герменевтичний, історико-правовий, системний та формально-юридичний. Вказані методи діли змогу сформувати теоретичні засади мови як засобу вираження права. Результати. У процесі дослідження встановлено,що мова права є системою, в якій мова є засобом реалізації усіх сфер життєдіяльності суспільства, зокрема правової, адже правова реальність як відображення дійсності немислима без мови – матеріального носія думок суб’єкта. Без мови всі поширені в юридичній літературі чинники залишаться далекими від дійсності, оскільки не відображатимуть сучасні  соціокультурні процеси. Визначено, що традиційно мова права сприймається не більше ніж засіб, що дає змогу донести юридичну інформацію до адресата. Однак вона є більш складним явищем, ніж просто засіб передачі інформації. У цілому мова є єдиним способом доступу до розумових процесів: у ній фіксується досвід людства, його мислення і, як наслідок, мова є механізмом пізнання. Водночас юридична мова, «обслуговуючи» своїми ресурсами правове життя суспільства, стає її своєрідним пізнавальним відображенням. Наукова новизна. У процесі дослідження встановлено проблемні аспекти функціонування мови права як соціально й історично обумовленої системи способів і правил словесного вираження понять і категорій, що вироблені і застосовуються з метою регулювання взаємовідносин суб’єктів у правовому житті суспільства. Практична значимість. Результати дослідження можна використати для вдосконалення механізму функціонування та застосування мови права в правотворчій, законотворчій, правотлумачній, правоохоронній сферах.

Ключові слова: мова, право, мова права, форма права, закон, правова свідомість, функції мови права.

References

1. Bakhtin, M. (1979). Estetika slovesnoho tvorchestva [Aesthetics of verbal creativity]. М. (in Russian)
2. Vaisherber, L. (1993). Rodnoy yazyk i  formirovaniye dukha [Mother tongue and the formation of the spirit]. М. (in Russian)
3. Holiev, N. О spetsyfikye yazyka prava v sistyemye obshchyenarodnoho russkoho yazyka i yeyo yuridichieskoho funtsyonirovaniya. Retrived from : http://kbis.asu.ni/nmic/juris5/4.ni.shtnil (in Russian)
4. Hubayeva, T. (2004). Yazyk i pravo [Language and law].  M. (in Russian)
5. Zarkhina, S. (2012). Deyaki filosofsko-pravovi pytannya v doslidzhenni movy prava [Some philosophical and legal issues in the study of the language of law]. Visnyk KhNY im. V. N. Karazina. № 1029. Seriya “Teoriya kultury i filosofiya nauky”, № 1029-I, 112-119. (in Ukrainian)
6. Malko, A. (2005). Pravovaya zhyzn: postanovka probliemy, ponyatiye, priznaki, vidy. [Legal life: problem statement, concept, signs, types]. (in Russian)
7. Turanin, V. (2013). Fenomen yurydychnoi movy: kontseptualizatsiya problem [The phenomenon of legal language: conceptualization of the problem]. Visnyk KhNYVS. № 2 (61), 73-79. (in Ukrainian)
8. Shepelyev, A. (2002). The language of law as an independent functional style: Phd diss., Novgorod. (in Russian)
9. Pigolkina, A.S. (Ed.) (1990). Yazyk zakona [The language of the law]. M.: Yuridicheskaya literature. (in Russian)