Лесько Н. В. Участь громадянського суспільства у законотворчому процесі

DOI: 10.33098/2078-6670.2021.11.23.71-78.

Мета. Метою статті є аналіз участі громадянського суспільства у законотворчому процесі. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що одним з ключових способів взаємодії держави та громадянського суспільства – участь громадян у законотворчій діяльності парламенту. Верховна Рада України як представницький орган, спрямований на захист інтересів громадян, може сприяти більш активному залученню громадськості до своєї діяльності. Приклади країн Європейського Союзу показують, що існує багато різних форм і способів такої участі на різних рівнях взаємодії. Представлені способи дозволяють визначити загальну модель участі громадян в роботі Верховної Ради України. Розкрито форми участі громадськості у діяльності парламенту: інформування, консультування і діалог Участь громадян у прийнятті рішень це складний і комплексний процес, що протікає під впливом різних факторів. У зв’язку з незавершеністю процесу реформування політичної системи країни система форм і методів участі громадян в процесі прийняття рішень знаходяться в стадії становлення і постійної трансформації. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що формування моделіучасті громадян і інститутів громадянського суспільства у законотворчому процесі повинна відображати інституційний механізмів участі громадськості та інтеграцію структур громадянського суспільства в основну діяльність парламенту.Практична значимість. Прикладне значення дослідження визначається тим, що наукові результати створюють основу для вдосконалення законодавства щодо участі інститутів громадянського суспільства у законотворчому процесі.

Ключові слова: громадян, громадянське суспільство, інститути громадянського суспільства, представницька демократія, законотворчий процес.

References

1. Kostenko, V. I. (2020). Analiz rivnya praktychnoyi realizatsiyi pravotvorchoho protsesu yoho subʺyektam [Analysis of the level of practical implementation of the law-making process by its subjects]. Pravova pozytsiya. № 1 (26). 7-11. (in Ukrainian)

2. Ostapenko, O. I., Kovaliv, M. V., Yesimov, S. S., Hulak, L. S. (2019). Administratyvne pravo Ukrayiny (zahalʹna chastyna): navchalʹnyy posibnyk [Administrative law of Ukraine (general part): textbook]. Lʹviv: NU «Lʹvivsʹka politekhnika», 504 p. (in Ukrainian)

3. Shevchuk, M. (2018). Vidkrytistʹ natsionalʹnykh parlamentiv: dosvid krayin Yevropeysʹkoho Soyuzu [Openness  of  national  parliaments:experience  of  the  European  Union  countries]. Efektyvnistʹ derzhavnoho upravlinnya. Vypusk 2 (55). CH. 1. 144-150. (in Ukrainian)

4. Tkachenko, Yu.S. (2020). Administratyvno-pravovi mekhanizmy realizatsiyi instytutu publichnykh slukhanʹ v Ukrayini [Administrative and legal mechanisms of realizationof the institute of public hearings in Ukraine]. Yurydychnyy naukovyy elektronnyy zhurnal. № 3. 507-509. (in Ukrainian)

5. Bortnyk, N. P., Yesimov, S. S. (2020). Pravove rehulyuvannya hromadsʹkykh initsiatyv: suchasnyy stan ta napryamy rozvytku [Legal regulation of public initiatives: the current situation and areas of development]. Sotsialʹno-pravovi studiyi. Vypusk 1 (7). 64-71. (in Ukrainian)

6. Zahaynyy V., Kuzʹma N., Rudyuk YU. (2017). Instrumenty vzayemodiyi ta komunikatsiyi vlady i hromadsʹkosti [Tools for interaction and communication between government and the public]. Lʹviv: Departament MTD ta mizhnarodnoho spivrobitnytstva ODA. 8 p. (in Ukrainian)