Науково-інформаційний вісник

Івано-Франківського університету імені Короля Данила Галицького

Випуск журналу № 12(24)

DOI: 10.33098/2078-6670.2021.12.24.22-28 Гуменюк Т. І. Ключові виміри кризових процесів в ЄС: сучасні аспекти

Гуменюк Т. І. Ключові виміри кризових процесів в ЄС: сучасні аспекти

Мета. Метою статті виступають основні чинники кризових явищ у розвитку європейського інтеграційного процесу. Методика. Методика передбачає комплексне дослідження теоретичного та практичного матеріалу з даного питання, а також формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: діалектичний, термінологічний, формально-логічний, порівняльно-правовий, системно-функціональний. Результати. Трансформаційні процеси в ЄС є проявом глобального економічного та інформаційного розвитку. Кризові явища в єврозоні були значним чином зумовлені особливостями її економічної та інституційної організації, зокрема, наявністю умов для вільного руху капіталу та відсутністю координованості політики в інших секторах економіки. Дотепер заходи у сфері економічного врядування в ЄС були практично безрезультативними через свій рекомендаційний характер та відсутність юридичного зобов’язання держав-членів ЄС дотримуватися їх. Кризові явища в єврозоні та ЄС загалом створили сприятливі політичні умови для здійснення глибинних інституційних перетворень в сфері європейської інтеграції. Зокрема, залежність держав ЄС від фінансової допомоги з ЄСМ схиляє їх до виконання умов Фіскального пакту. На даний момент більшість політичних лідерів ЄС вважає поглиблення інтеграції головною запорукою забезпечення майбутнього економічного зростання Євросоюзу та попередження виникнення кризових явищ в майбутньому. В цьому контексті започаткування єдиної фіскальної політики є суттєвим прогресом на шляху економічної інтеграції в ЄС. Наукова новизна. За результатами дослідження встановлено, що здебільшого керівні органи Євросоюзу повністю усвідомлюють необхідність структурної конвергенції – подолання структурних та циклічних розбіжностей серед економік країн – членів єврозони, а також основні та другорядні ризики дивергенції як деструктивного явища, здатного порушити усталений суспільний, політичний, правовий та економічний порядок у рамках ЄС. Практична значимість. Матеріали дослідження може бути використано для порівняльного правознавства.

Ключові слова: європейська інтеграція, криза конкурентноздатності, Єврокомісія, боргові зобов’язання, європейська економіка, економічне відновлення країн ЄС.

References

1. Artemenko, R. O. (2020). Politychni problemy mizhnarodnykh system ta hlobalnoho rozvytku [Political problems of international systems and global development]. Politychne zhyttia, 4, pp. 79-86. (in Ukrainian)

2. European Economic Forecast (Spring 2018). Institutional Paper 077. May 2018. European Comission. URL: https://ec.europa.eu/info/sites/info/files/economy-finance/ip077_en.pdf (in English)

3. «Corona», the EU budget and legal crystallization. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3068109-korona-budzet-es-i-pravova-kristalizacia.html (in Ukrainian)

4. Crisis phenomena in the euro area and their impact on political transformations in the EU. Analytical note. URL: http://old.niss.gov.ua/articles/772/ (in Ukrainian)

5. Reformatting European integration: opportunities and risks for Ukraine-EU association / V. Sidenko (project manager) and others. Kyiv: Zapovit, 2018.URL:https://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_pereformatuvannia_ievropeiskoi_intehratsii.pdf (in Ukrainian)

6. Shvorak, L.O. (2020). International economic integration: risks for the national economies of the participating countries. International relations, part “Economic sciences”,  23,  pp. 45-48. URL: http://journals.iir.kiev.ua/index.php/ec_n/article/view/4048/3691 (in Ukrainian)

Науково-інформаційний вісник

Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького