Криховецький І.З. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИВЧЕННЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНСЬКОГО ПАРЛАМЕНТАРИЗМУ

DOI: 10.33098/2078-6670.2022.13.25.69-75

Мета. Метою нашого дослідження є визначення теоретичних підходів та характеристика ключових понять в контексті вивчення історії українського парламентаризму, на прикладі представницьких органів влади створених в імперії Габсбургів другої половини ХІХ – початку ХХ ст. Методика. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціально наукових й історичних методів, а також принципи історизму та об’єктивності. Результати. Розкрито ключові теоретичні і категоріально-понятійні підходи до вивчення історії українського парламентаризму. Визначено етимологію поняття парламентаризм, а також історичну традицію становлення парламентських інституцій на теренах України в ХІХ – на початку ХХ ст. Ми схильні вважати, що витоки класичного парламентаризму на українських землях слід шукати в другій половині ХІХ ст., коли в Галичині та Буковині, під впливом конституційних перетворень було започатковано крайові сейми, що стали вищими представницькими органами влади в краї. Закономірно, що це не була українська форма парламентаризму, однак практичний досвід отриманий українцями в стінах Галицького і Буковинського сеймів, а також імперського парламенту, був надзвичайно вагомим. Наукова новизна. Встановлено, що теоретичною основою дослідження діяльності Галицького сейму є поняття парламентаризм, нормотворча діяльність, алегат та ін. Усі вони, по-перше, вказують, що крайовий сейм був класичним прикладом представницького органу влади із вираженими законодавчими функціями. По-друге, доводять, що саме Галицький і Буковинський сейми були першими класичними парламентськими інституціями до роботи яких залучалися українські посли. Окрім того, існування сеймів мало вагомий вплив і на тогочасне суспільство, адже існуюча виборча система передбачала залучення широких прошарків суспільства до політичних процесів. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Ключові слова: парламентаризм, історія держави, крайовий сейм, нормотворча діяльність, сервітут, алегати, пропінація.

References

1.     Hoshovska, V. (2012). Spetsialnist «Parlamentaryzm» u suchasnykh umovakh pidhotovky kerivnykh kadriv [Specialty «Parliamentarism» in modern conditions of management training]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy, 4, pp. 57-63. Retrived from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadu_2012_4_9. (in Ukrainian)

2.    Kyslyi, P., Vaiz, Ch. (2000). Stanovlennia parlamentaryzmu v Ukraini: Na tli svitovoho dosvidu [Formation of parliamentarism in Ukraine: Against the background of world experience]. K.: Abrys. 414 p. (in Ukrainian)

3.    Myronenko, Ye. (2007). Politolohichnyi analiz teorii doslidzhennia parlamentaryzmu: umovy rozvytku v suchasnii Ukraini [Political science analysis of the theory of the study of parliamentarism: conditions of development in modern Ukraine]. Personal: zhurn. intelekt. Elity, 6. Retrived from: http://www.personal. in.ua/article.php?ida=515. (in Ukrainian)

4.    Hoshovska, V. A., Pashko, L. A., Zadoia, K. F. (2013). Parlamentaryzm v Ukraini. Derzhavno-upravlinski mekhanizmy realizatsii funktsii zakonodavchoi vlady: navch.-metod. Materialy [Parliamentarism in Ukraine. State-administrative mechanisms of realization of functions of legislative power: teaching method. materials]. K.: NADU, 48 p. (in Ukrainian)

5.    Pytlovana, V. (2009). Povnovazhennia Halytskoho stanovoho seimu (1775–1848 rr.) [Powers of the Galician Estates of the Sejm (1775–1848)]. Naukovyi visnyk Lvivskoho derzhavnoho universytetu vnutrishnikh sprav, 3, pp. 1-6. (in Ukrainian)

6.    Horbatenko, V. P. (Comps.). (2004). Politolohichnyi entsyklopedychnyi slovnyk [Political science encyclopedic dictionary]. K.: Geneza. (in Ukrainian)

7.    Rumiantsev,  V. (1997). Tsentralna Rada: stanovlennia ukrainskoho parlamentaryzmu [Central Rada: the formation of Ukrainian parliamentarism]. Visnyk Akademii pravovykh nauk Ukrainy, 4, p. 71. (in Ukrainian)

8.    Servitutne pravo na ukrainskykh zemliakh Rosiiskoi ta Avstro-Uhorskoi imperii v ХІХ st. [Easement law in the Ukrainian lands of the Russian and Austro-Hungarian empires in the XIX century] (2010). Derzhava i pravo, 50, pp. 135-142. (in Ukrainian)

9.    Petryshyna, O. V. (Ed.). (2015). Teoriia derzhavy i prava: pidruchnyk [Theory of State and Law: a textbook]. Kh.: Pravo, 368 p. (in Ukrainian)

10.  Tymochko, N.  (2005). Ekonomichna istoriia Ukrainy: Navch. posib. [Economic History of Ukraine: Textbook. way]. K.: KNEU, 204 p. (in Ukrainian)

11.   Shapoval, V. (2008). Konstytutsiine pravo zarubizhnykh krain. Akademichnyi kurs: pidruchnyk [Constitutional law of foreign countries. Academic course: textbook]. K. : Yurinkom Inter, 480 p. (in Ukrainian)

12.   Shemshuchenko, Yu. (2008). Problemy ukrainskoho parlamentaryzmu u svitli konstytutsiinoi reformy v Ukraini [Problems of Ukrainian parliamentarism in the light of constitutional reform in Ukraine]. Strateh. Priorytety, 2 (7), p. 99. (in Ukrainian)

13.   Shemshuchenka, Yu. S. (Ed.). (1996). Iurydychnyi slovnyk-dovidnyk [Legal dictionary-reference book]. K.: Femina, p. 594. (in Ukrainian)

14.  Tiilikainen, T. (2019). The concepts of parliamentarism in the EUs political system: approaching the choice between two models. FIAA Working Paper, 108. Reyrived from: https://www.fiia.fi/en/publication/the-concepts-of-parliamentarism-in-the-eus-political-system. (in English)