Випуск журналу № 7(19)
DOI: 10.33098/2078-6670.2019.7.19.46-53 Спосіб Д. П. Завдання Служби Безпеки ОУН як охоронної інституції
Спосіб Д. П. Завдання Служби Безпеки ОУН як охоронної інституції
Метою дослідження є визначення змісту та особливостей завдань Служби безпеки як охоронної інституції Організації українських націоналістів. Методика. Дослідження побудовано на використанні світоглядних, загальнонаукових і спеціально-наукових методів. Структурно-функціональний метод дозволив дослідити структурні елементи охоронної діяльності Служби безпеки ОУН; історико-правовий метод використано для встановлення залежності завдань та функцій СБ ОУН від умов діяльності та зовнішніх викликів. Герменевтичний метод забезпечив вивчення змісту документів, що врегульовували діяльність Служби безпеки Організації українських націоналістів. Результати. Виявлено загальні та специфічні завдання, які ставилися перед СБ ОУН за умов відсутності власної держави. Доведено, що ця інституція мала ряд рис, властивих правоохоронним органам з притаманними сутнісними характеристиками, що відрізняють її від інших основних видів діяльності. Найсуттєвіші завдання, характерні для СБ ОУН як охоронної інституції спрямовувалися на захист членів організації. Основними напрямами діяльності була розвідувальна та контррозвідувальна робота, що мала на меті протидіяти ворожій розвідувально-підривній діяльності. Кінцевою метою було створення передумов для створення власної держави в якій ця інституція мала б виконувати функції національної Служби безпеки. Наукова новизна. Встановлено, що у результаті специфічних умов СБ ОУН виконувала ряд невластивих їй функцій, передусім судові, що виявлялося у винесенні вироків та проведення пропагандистської роботи. Практична значимість. Основні висновки можуть бути корисними для вдосконалення діяльності правоохоронних органів України, а також для поширення правових знань з метою підвищення правової культури населення та працівників правоохоронних органів.
Ключові слова: СБ ОУН, пропаганда, розвідка, контррозвідка, завдання, референт СБ.
References
1. Antoniuk Ya.M. SB OUN (b ) na Volyni ta Zakhidnomu Polissi (1946 – 1951 rr. ): monohrafiia. Lutsk, 2013. 270 s.
2. Viedienieiev D., Yehorov V. Mech i tryzub. Notatky do istorii Sluzhby bezpeky OUN. Chastyna I. Z arkhiviv VUChK, HPU, NKVD, KHB. 2000. № 2/4. S. 485–503.
3. Haluzevyi derzhavnyi arkhiv Sluzhby bezpeky Ukrainy. F. 13. Spr. 376. T. 49.
4. Ilnytskyi V. Orhanizatsiia hospodarskoho ta finansovoho zabezpechennia diialnosti karpatskoho kraiu OUN. Drohobytskyi kraieznavchyi zbirnyk. Drohobych: Posvit, 2017. S. 340-356.
5. Litopys UPA. Nova seriia. ‒ T. 23: Zolochivska okruha OUN: Dokumenty i materialy referentury SB 1944-1951 / Red. rada: H. Papakin (spivholova), P. Y. Potichnyi (spivholova), H. Boriak, V. Lozytskyi, R. Pyrih, Yu. Shapoval, O. Udod, S. Kokin, M. Posivnych; Uporiad. M. Romaniuk. HAN Ukpainy. Instytyt ykpainskoi apxeohpafii ta dzhepeloznavstva im. M. C. Hpyshevskoho; Bydavnytstvo “Litopys UPA”; Haluzevyi derzhavnyi arkhiv SBU; Sluzhba bezpeky Ukrainy. Kyiv, 2013. 1320 s.
6. Materialy ta dokumenty Sluzhby bezpeky OUN (b) u 1940-kh rr. / uporiad.: O.Ie. Lysenko, I.K. Patryliak. K. : In-t istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2003. 254 s.
7. O kvalyfykatsyy prestuplenyi chlenov antysovetskoi orhanyzatsyy OUN: postanovlenye Plenuma Verkhovnoho suda SSSR ot 07.08.1944 h № 12/18/u/e // Reabilitatsiia represovanykh: zakonodavstvo ta sudova praktyka / Za red. T.V.Maliarenka. K.: Yurinkom, 1997.
8. OUN v 1941 rotsi. Dokumenty. V 2-kh ch. Ch. 1. / uporiadnyky O.Veselova, O.Lysenko, I.Patryliak, V.Serhiichuk. Vidp.red. S.Kulchytskyi. Kyiv: Instytut istorii Ukrainy NAN Ukrainy, 2006. 336 s.
9. OUN i UPA v 1944 r.: dokumenty i materialy. V 2 ch. Ch. 1. / uporiadnyky O.Veselova, S.Kokin, O.Lysenko, V.Serhiichuk. Vidpovidalnyi redaktor S.Kulchytskyi. K.: Instytut istori Ukrany NAN Ukrainy, 2009. 292 s.
10. Prystup N., Makovytska S. Ahentura z tryzubom. Ukraina moloda. 2008/ 25 bereznia. Vypusk № 056.
11. Pro Sluzhbu bezpeky Ukrainy: Zakon Ukrainy vid 25 bereznia 1992 r. № 2229-KhII. Vidomosti Verkhovnoi Rady Ukrainy. 1992. № 27. St. 382.