Лесько Н. В. Особливості реалізації принципу достовірності інформації

DOI: 10.33098/2078-6670.2023.15.27.1.140-144

Мета. Метою дослідження є розробка теоретичних положень щодо особливості забезпечення реалізації принципу достовірності інформації. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У статті розглянуто теоретичні та практичні засадиреалізації принципу достовірності інформації у сфері забезпечення доступу до інформації. Зазначено, що проблематика достовірності інформації порівняно недавно стала предметом інформаційно-правових наукових досліджень щодо забезпечення достовірності у межах окремих правовідносинах. Наукова новизна. Проаналізовано доктринальні погляди стосовно достовірності як загальної властивості інформації, факторів, що впливають на формування недостовірної інформації. Здійснено аналіз наявних у науковій літературі, в судовій практиці поглядів щодо категорії «достовірна інформація». Вказано, що достовірну інформацію необхідно розглядати як точні, повні відомості (повідомлення, дані), що відображають об’єктивну дійсність, визнані суб’єктами відносин, що складаються. Для забезпечення такого стану можуть використовуватися різні правові та інші засоби, у тому числі оприлюднення, офіційне включення та зберігання у спеціальних реєстрах, регістрах, а також в інших інформаційно-правових системах, у державних (публічних) інформаційних системах, використання прийому презумпції достовірності інформації та інше. Зазначено, що інформаційно-правовий принцип достовірності слід розглядати як самостійний, який полягає у необхідності забезпечення, отримання, збереження, виробництва та розповсюдження інформації, що відповідає дійсності незалежно від принципу своєчасності надання інформації. Практична значимість. Обґрунтовано системний характер правового забезпечення достовірності інформації, виділено систему правового забезпечення достовірності інформації, визначено її ознаки, функції, особливості та тенденції розвитку у процесі забезпечення доступу до інформації, в умовах розвитку інформаційного суспільства, цифрової трансформації та переходу до суспільства знань.

Ключові слова: інформаційне право, недостовірна інформація, принцип права, органи державної влади, цифровий профіль.

Список використаних джерел

1. Kovaliv M., Yaremko V. & Kuzo L. Peculiarities of the local authorities activity in Ukraine. Social & Legal Studios. 2019. Issue 2 (4). P. 3-10.

2. Кузьмін В. Достовірність інформації: визначення, перевірка і контроль. Джерела інформації. 2023. BizReview. URL: https://bizreview.com.ua/dostovirnist-informatsiyi-viznachennya-perevirka-i-kontrol-dzherela-informatsiyi/

3. Кучерявенко В. Юридичний зміст категорії «недостовірна інформація». Підприємництво, господарство і право. 2019. № 6. С. 29-32.

4. Бржевська З. М., Довженко Н. М. Гайдур Г. І. Аносов А. О. Критерії Моніторингу достовірності інформації в інформаційному просторі. Кібербезпека: освіта, наука, техніка. 2019. № 1 (5). С. 51-60.

5. Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації: Закон України від 03.09.1997 р. № 539/97-ВР. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/539/97-%D0%B2%D1%80

6. Про доступ до судових рішень: Закон України від 22.12.2005 р. № 3262-ІV. URL. https://zakon.rada.gov.ua/laws/card/3262-15

7. Малашко О. Є., Єсімов С. С. 20) Зміст державної діяльності із забезпечення інформаційної безпеки. Міжнародний науковий журнал «Інтернаука». 2020. № 15 (95). Т. 1. С. 46-54.