Андрухів О.І. ПОРУШЕННЯ ПРАВ НЕПОВНОЛІТНІХ В РАДЯНСЬКИЙ ПЕРІОД

https://doi.org/10.33098/2078-6670.2023.15.27.2.10-18

Мета. Метою нашого дослідження є розкриття основних форм порушення прав неповнолітніх осіб в радянський період. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення теоретичного та джерельного матеріалу і подальшого формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались принципи об’єктивності та системності, а також загальнонаукові, спеціально-юридичні та спеціально-історичні методи наукового пізнання: аналізу, синтезу, компаративний, функціонально-юридичний, системно-історичний. Результати. На нашу думку, ключовими причинами розвитку і поширення дитячої безпритульності у перше повоєнне десятиліття в УРСР стали: наслідки Другої світової війни; специфіка державної політики; соціальна нестабільність; важке матеріальне становище населення; криза сім’ї і системи сімейних цінностей. У кінці 1920-х – 1930-х рр. в Сибіру створено численні спецпоселення. Тільки у травні 1930 р. на Урал було виселено понад 56 тис осіб. У середовищі депортованих і в’язнів, особливо серед неповнолітніх були високими смертність, а також травматизм. Масштаб порушення прав неповнолітніх зріс в умовах Другої світової війни, коли була високою як смертність так і депортаційні процеси. Доведено, що справжнім злочином можна вважати норму радянського законодавства стосовно поширення норм кримінального права на осіб від 12-ти річного віку. Наукова новизна. Здійснено історико-правову ретроспективу реалізації радянської політики по відношенню до неповнолітніх осіб, зокрема дітей сиріт та безпритульних. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Ключові слова: права дитини, неповнолітні, безпритульні діти, дитячі виправні установи, радянська держава.

Список використаних джерел

1. Андрухів О.І. Правові аспекти боротьби з дитячою безпритульністю і бездоглядністю в західних областях УРСР у 1940–1950-х роках: монографія. Івано-Франківськ: Симфонія форте, 2018. 516 с.
2. В Україні сьогодні вшановують дітей, загиблих внаслідок агресії Росії. URL: https://espreso.tv/v-ukraini-sogodni-vshanovuyut-ditey-zagiblikh-vnaslidok-agresii-rosii.
3. Горілий А. Г. Історія соціальної роботи в Україні (конспект лекцій). Тернопіль: ТАНГ, 2001. 68 с.
4. Гуренко М. М. Дитяча безпритульність та безнаглядність як форми порушення прав дитини. Вчені записки Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського. Серія «Юрид. науки». 2007. Т. 20 (59). № 2. С. 87–91.
5. Кульчицький С. Демографічні втрати України в ХХ столітті. «Дзеркало тижня», 2004. №39 (02 жовтня).
6. Куфаев В. И. Педагогические меры борьбы с правонарушениями несовершеннолетних. М.: Работник просвещения, 1927. 167 с.
7. Михайленко П. П., Кондратьєв Я. Ю. Історія міліції України у документах і матеріалах: у 3-х т. К.: Ґенеза, 1997. Т. 2: 1926–1945. 412 с.
8. Саєнко В., Петровський Д. Майже тисячу українських дітей Росія скалічила. URL: https://www.unian.ua/war/viyna-v-ukrajini-ozvucheno-kilkist-zhertv-sered-ditey-12276459.html.
9. Тадевосян В. С. Правовая охрана детей в условиях Отечественной войны. Социалистическая  законность. 1944. С. 68–74.
10. Уголовный кодекс УССР. Офыциальный тест с изменениями на 1 июня 1942 г. и с приложеним постатейно-систематизированых материалов. М.: Юридическо еиздательство НКЮ СССР, 1942. 104 с.
11. Ферье А. Была ли в Советском Союзе смертная казнь для детей? URL: https://man-with-dogs.livejournal.com/528324.html.
12. Шульгин В. Н. На пути к политехнизму. М.: Работник просвещения, 1930. 172 с.
13. Chałasiński J. Młode pokolenie chłopów. T. 1. Warszawa, 1938. 360 s.