Андрухів О. І. Правова природа поняття геноцид: міжнародний та національний досвід

https://doi.org/10.33098/2078-6670.2023.16.28.8-15

Мета. Метою нашого дослідження є характеристика і співставлення основних підходів до трактування змісту понять геноцид в міжнародному та національному праві. Методика. Методика включає комплексне використання наукових підходів і принципів, а також загальнонаукових, філософських та спеціально-наукових методів. Результати. Встановлено, що повномасштабне вторгнення росії в Україну і звірства проти мирного населення є прикладом того, що злочин геноциду, як форма індивідуальної і колективної відповідальності держави-агресора проти суверенної держави і її населення, вимагає ґрунтовного правового обґрунтування, як в межах міжнародного, так і в межах національного права. Власне в міжнародному праві дискусійними залишаються ознаки геноциду, адже планомірне фізичне знищення окремої етнічної групи чи народу, часто трактують, як «етнічні чистки» і одночасно вживають поняття «геноцид» з метою загострення уваги до окремих дій чи бездіянь держави. У національному законодавстві поняття геноцид застосовується у відповідності до трактування Голодомору 1932-1933 рр. і власне подій повномасштабного вторгнення. Однак, якщо у випадку Голодомору, можна тільки слідкувати за збереженням історичної пам’яті, адже притягнути до відповідальності винуватців геноциду проти українців у 1930-х рр. неможливо, то сучасні злочини росіян необхідно чітко зафіксувати і притягнути до відповідальності як кожного військового так і вище військове і політичне керівництво держави агресора. Наукова новизна. Здійснено аналіз основних аспектів міжнародного і національного законодавства яке визначає злочин геноциду. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Ключові слова: геноцид, міжнародне право, національне право, права людини, ООН.

Список використаних джерел

1.            Важна К. Сутність геноциду відповідно до чинного міжнародного права та міжнародно-правової практики. Підприємництво, господарство і право. 2017. № 8. С. 193-197.

2.            Івчук Ю.Ю. Поняття «геноциду» як міжнародного злочину та особливості притягнення до відповідальності у світлі збройної агресії Російської Федерації проти України. Юридичний науковий електронний журнал. 2023. №4. С. 685-687.

3.            Касьянов Г. Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті ‒ 2000-ні). Харків: Фоліо, 2019. 298 с.

4.            Конвенція про запобігання злочину геноциду і покарання за нього. URL: http://www.preventgenocide.org/ua/konventsia.htm.

5.            Лемкін Р. Радянський геноцид в Україні (стаття 28 мовами). / Редактор Роман Сербин, упорядник Олеся Стасюк. К.: Майстерня книги, 2009. 208 с.

6.            Петро Порошенко: «Потрібно ввести відповідальність за невизнання Голодомору». URL: http://www.nrcu.gov.ua/news.html?newsID=64992

7.            Про Голодомор 1932-1933 років в Україні: Закон України. Відомості Верховної Ради України (ВВР). 2006. № 50. Ст. 504. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/376-16#Text.

8.            Про запобігання і покарання злочинів геноциду і покарання за нього: Конвенція ООН. URL: https://ips.ligazakon.net/document/MU48K03U

9.            Про Заяву Верховної Ради України «Про вчинення Російською Федерацією геноциду в Україні»: Постанова Верховної ради України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2188-20#Text

10.          Про Звернення до Українського народу учасників спеціального засідання Верховної Ради України 14 травня 2003 року щодо вшанування пам’яті жертв голодомору 1932-1933 років: Постанова Верховної ради України. Відомості Верховної Ради (ВВР). 2003. № 30. Ст. 262. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/789-15#Text

11.          Хаустова М. Сутність поняття злочину геноциду в міжнародному праві. Порівняльно-аналітичне право. 2019. № 1. С. 73–76.

12.          Що таке геноцид: правовий вимір. URL: https://ti-ukraine.org/news/shho-take-genotsyd-pravovyj-vymir/

13.          Gaeta P. On what conditions can a state be held responsible for genocide? European Journal of International Law. 2007. Vol. 18. № 4. Р. 631-648.

14.          Lemkin R. Axis rule in occupied Europe. Washington. 1944. 722 p. URL: https://babel.hathitrust.org/cgi/pt?id=mdp.39015005077436&seq=5.

15.          Rome Statute of the International Criminal Court, 17 july 1998. The official site of the International Criminal Court. URL: http://www.icc-cpi.int/NR/rdonlyres/ADD16852-AEE9-4757-ABE7-9CDC7CF02886/283503/ RomeStatutEng1.pdf

16.          Weiss-Wendt A. When the End Justifies the Means: Raphaël Lemkin and the Shaping of a Popular Discourse on Genocide. Genocide Studies and Prevention: An International Journal: Vol. 13: Iss. 1. РР. 173-188. URL: https://commons.com.ua/ru/rafael-lemkin-ta-formuvannya-diskursu-pro-genocid/