Пулик В. М. До питання принципів криміналізації втручання в діяльність судових органів

https://doi.org/10.33098/2078-6670.2023.16.28.155-161

Мета. Метою роботи є з’ясування стану дотримання вітчизняним законодавцем основних принципів криміналізації суспільно небезпечної поведінки при закріпленні кримінальної відповідальності за втручання в діяльність судових органів. Методика. Методика включає аналіз та узагальнення наукових позицій з приводу теорії криміналізації, яку обґрунтовано відносять до числа найбільш дискусійних у кримінально-правовій доктрині. Використано такі методи наукового пізнання: логіко-семантичний (для розуміння понятійного апарату), формально-юридичний (застосування правил формальної логіки при аналізі конструкції складу злочину, передбаченого ст. 376 КК), метод аналізу. Результати. У процесі виконаного дослідження підтверджено недотримання принципів криміналізації втручання в діяльність судових органів: 1) процесуальної можливості здійснення переслідування. Критично незначний масив облікованих кримінальних правопорушень свідчить про складність доказування у даній категорії справ, що значною мірою викликане недосконалістю законодавчої конструкції ст.376 КК; 2) визначеності та єдності термінології – через допущену системну суперечливість при формулюванні забороненої поведінки та використання оціночної категорії «неправосудне рішення». Наукова новизна полягає у встановленні недоліків законодавчої конструкції норми ст.376 КК, які є результатом порушення окремих принципів криміналізації поведінки. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у ході подальшого нормативно-правового удосконалення норми ст.376 КК, а також розвитку наукових положень криміналізації злочинів проти правосуддя.

Ключові слова: криміналізація, принципи криміналізації, втручання в діяльність судових органів, конституційна адекватність кримінально-правової заборони, кримінальне переслідування, ненадмірність заборони.

Список використаних джерел

1. Балобанова Д. О. Динаміка кримінального права: доктринальні положення: монографія. Одеса : Фенікс, 2020. 358 с.
2. Балобанова Д. О. Загальні засади теорії криміналізації. Актуальні проблеми держави і права. 2009. №47. С.145-148.
3. Баулін Ю. В. Принципи кримінальної відповідальності за сучасним кримінальним правом України (методологічний підхід до визначення). Актуальні проблеми кримінальної відповідальності : матеріали міжнар. наук.-практ. конф., 10-11 жовт. 2013 р. / редкол.: В. Я. Тацій (голов. ред.), В. І. Борисов (заст. голов. ред.) та ін. Х. : Право, 2013. С. 23-27.
4. Горбачевський В. Я. Кримінальне переслідування як функція кримінального процесу. Науковий Вісник Національної академії внутрішніх справ. 2014. №4. С.47-59.
5. Про Стратегію розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на 2021-2023 роки: Указ Президента України від 11.06.2021 р. № 231/2021. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/231/2021#Text (дата звернення: 10.08.2023).
6. Про зареєстровані кримінальні правопорушення та результати їх досудового розслідування (2020-2022 рр.). Офіс Генерального прокурора. URL: https://gp.gov.ua/ua/posts/pro-zareyestrovani-kriminalni-pravoporushennya-ta-rezultati-yih-dosudovogo-rozsliduvannya-2 (дата звернення: 02.05.2023).
7. Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) статті 375 Кримінального кодексу України від 11.06.2020 р. № 7-р/2020. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v007p710-20#Text (дата звернення: 11.08.2023).
8. Шевченко С. В. Місце принципу пропорційності у системі принципів криміналізації. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: юридичні науки. 2020. Том 31 (70) Ч. 3. С. 74-82.
9. Цховребов А. О. Кримінальна відповідальність за втручання в діяльність працівника правоохоронного органу: дис. … канд. юрид. наук: 12.00.08. Дніпро, 2017. 226 с. URL: https://dduvs.in.ua/wp-content/uploads/files/ Structure/science/rada/k2/auto/5/3.pdf (дата звернення: 15.08.2023).