Криховецький І. З. Фракційна організація українських послів Галицького сейму

DOI: 10.33098/2078-6670.2021.11.23.23-31.

Мета. Метою дослідження є виявлення правових засад організації та встановлення статусу української сеймової фракцій другої половини ХІХ – початку ХХ ст., а також встановити форми впливу парламентської діяльності на правосвідомість та державно-правову думку галицьких українців. Методика. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціально наукових й історичних методів, а також принципи історизму та об’єктивності. Результати. Встановлено, що фракція визначається, як закономірний інститут об’єднання сеймових послів, який дозволяв ефективно здійснювати законотворчу діяльність, адже мінімальна кількість депутатів, які могли винести на розгляд законопроект чи заблокувати той що розглядався, становила 15. Акцентується увага на керівному складі української фракції, зокрема їх соціальній приналежності та політичних переконаннях лідерів. Окремо розглядаються правові підстави діяльності самої фракції. Акцентується увага на те, як діяльність сейму вплинула на державно-правову думку Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст. Вивчаються особливості польсько-українського політичного протистояння у стінах сейму, в тому числі й в процесі фракційної організації. Встановлено, що значний вплив на політичну думку галицьких українців, у тому числі й на процес їх фракційної організації, мала соціальна приналежність. Так, до 1870-х рр. серед українських сеймових послів домінували представники духовенства, і тільки на межі ХІХ – ХХ ст. політичний провід переходить до світської інтелігенції – правників, адвокатів. Наукова новизна. Встановлено, що за понад 50 років діяльності сейму, жодних нормативних актів, що регулювали б процес формування сеймових фракцій не було видано ані центральною владою, ані самим сеймом. Створення сеймових фракцій було компетенцією самих депутатів чи політичних угруповань, які були представлені у вищому представницькому органі краю. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів. Ключові слова: сейм, фракція, депутати, Австро-Угорщина, Галицький сейм.

References

1.     Arkusha, O. (2003). Vybory do Halytskoho seimu 1901 roku: do problemy politychnoi modernizatsii ukrainskoho suspilstva Halychyny [Elections to the Galician Sejm in 1901: to the problem of political modernization of Ukrainian society in Galicia]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia istorychna. Vyp. 38. Lviv, 171-218. (in Ukraine)

2.    Horban, T.Iu. (2005). Ideia sobornosti v ukrainskii suspilno-politychnii dumtsi pershoi chverti XX st. [The idea of catholicity in the Ukrainian socio-political thought of the first quarter of the XX century.]. Ukrainskyi istorychnyi zhurnal, 6, 95-102. Retrived from: http://resource.history.org.ua/publ/journal_2005_6_95. (in Ukraine)

3.    Hrechko, I. Encyclical “Rerum Novarum” and reviews in Galicia. Retrived from: http://www.patriyarkhat.org.ua/statti-zhurnalu/entsyklika-rerum-novarum-i-vidhuky-v-halychyni/. (in Ukraine)

4.    Ilyn, L. M. (2016). Evoliutsiia pravospryiniattia ukraintsiv pochynaiuchy z seredyny XIX st. [The evolution of the perception of Ukrainians since the mid-nineteenth century]. Naukovo-informatsiinyi visnyk Ivano-Frankivskoho universytetu prava imeni Korolia Danyla Halytskoho. Seriia: Pravo, 1, 59-64. (in Ukraine)

5.    Ilyn, L. M. (2019). Ideia «sobornosti» v derzhavotvorchykh kontseptsiiakh Halychyny XIX – pochatku XX st. [The idea of “catholicity” in the state-building concepts of Galicia in the XIX – early XX centuries]. Naukovo-informatsiinyi visnyk Ivano-Frankivskoho universytetu prava imeni Korolia Danyla Halytskoho. Seriia: Pravo, 8, 15-21. (in Ukraine)

6.    Ilyn, L. M. (2017). Pravovi ta orhanizatsiini zasady diialnosti ukrainskoi seimovoi fraktsii «Ruskyi klub» [Legal and organizational bases for the activities of the Ukrainian Sejm faction “Russian Club”]. Pryvatne ta publichne pravo, 3, 8-11. (in Ukraine)

7.    Ilyn, L. M. (2009). Ukrainian Representation in the Galician Kraiovyi Seim in 1870–1876: Phd diss. Ivano-Frankivsk, 211 p. (in Ukraine)

8.    Levytskyi, K. (1926). Istoriia politychnoi dumky halytskykh ukraintsiv 1848-1914 na pidstavi spomyniv [History of political thought of Galician Ukrainians 1848-1914 on the basis of memories]. Lviv: Drukarnia oo. Vasyliian u Zhovkvi, 736 p. (in Ukraine)

9.    Mikula, O. (2004). Legal bases of the Galician Regional Sejm (1861-1918) organization and activity: Phd diss. Lviv, 179 p. (in Ukraine)

10.  Chornovol, I. (2010). 199 deputativ Halytskoho seimu [199 deputies of the Galician Sejm]. Lviv: Triada plius, 224 p. (in Ukraine)

11.   Chornovol, I. (2000). Ukrainska fraktsiia Halytskoho kraiovoho seimu 1861 – 1901 rr. [Ukrainian faction of the Galician Regional Sejm 1861–1901]. Lviv, 270 p. (in Ukraine)

12. Mudryj, M. (2017). Kwestia tożsamości wśród ruskich elit politycznych w Galicji. Prace Historyczne, 144 (2), 255-275. (in English)