Ілин Л. М. Галицько-Волинська держава: етимологія поняття, органи влади та їх статус

DOI: 10.33098/2078-6670.2021.11.23.16-22.

Мета. Метою дослідження є встановлення достовірності і правових підстав застосування по відношенню до державного утворення, що існувало на теренах Галичини і Волині у ХІІ – ХІІІ ст. назв князівство чи королівство. Методика. Методологічну основу дослідження склав комплекс загальнонаукових, спеціальнонаукових і філософських методів, а також принципи історизму та об’єктивності. Ключовим став метод т історичної ретроспективи та компаративіський підхід, які дозволили визначити особливості та етимологію понять «держава», «королівство», «князівство». Результати. Встановлено, що наявні в українській історико-правовій науці підходи до назви державного утворення, що існувало на теренах Галичини і Волині у ХІІ-ХІV ст. – «князівство», «королівство», «держава», є свідченням того, що ця проблематика є малодослідженою і потребує детальної уваги науковців. По-перше, доцільно впорядкувати, як саму термінологію так і підходи до розуміння ключового етапу національного державотворення. Констатовано, що усталена практика одночасного і паралельного застосування понять Галицько-Волинське князівство, Галицько-Волинська держава і навіть Королівство Руське, не опирається на існуючі правові, політичні та історичні обставини. Їх застосування відбувається, як правило у вигляді синонімів, що є не зовсім правильно з наукової точки зору. При цьому, владні титули «короля» і «князя» є рівнозначними, а їх формальною відмінністю є символ влади – корона, адже достовірних відомостей про схожий елемент влади на Русі немає. Наукова новизна. Дається аналіз етимологічних і наукових підходів до понять «Галицько-Волинське князівство», «Галицько-Волинська держава» і «Королівство Руське», визначаються правові підстави застосування кожного з них. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Ключові слова: князівство, королівство, Галицько-Волинська держава, Королівство Руське, правові підстави.

References

1.            Voitovych, L. (2011). Halytsko-volynski etiudy [Galician-Volyn sketches]. Bila Tserkva: Vyd. Pshonkivskyi O.V., 480 s. (in Ukrainian).

2.           Holobutskyi, P.V. (2007). Kniaz [Prince]. Entsyklopediia istorii Ukrainy: Vol. 4: Ka–Kom. K.: V-vo «Naukova dumka», 528 p. Retrived from: http://www.history.org.ua/?termin=Knyaz. (in Ukrainian)

3.           Hrushevskyi, M. S. (1991). Istoriia Ukrainy-Rusy [History of Ukraine-Russia]. (Vol. 1). Kyiv,  LXXVI, [8], 648 p. (in Ukrainian)

4.           Isaievych, Ya. D. (2008). Entsyklopediia istorii Ukrainy [Encyclopedia of the History of Ukraine]. (Vol. 5).: Kon–Kiu. K.: V-vo «Naukova dumka», 568 p. Retrived from: http://www.history.org.ua/?termin=Korolivstvo_Rus. (in Ukrainian)

5.           Kljuchevskij, V. O. (1957). Sochinenija [Essays]. (Vol. 3). M. 414 p. (in Russian)

6. Krypiakevych, I. (1990). Istoriia Ukrainy [History of Ukraine]. Lviv: Svit. 520 p. (in Ukrainian)

7.           Serhiichuk, V. Ukrainska derzhavnist u chasy serednovichchia, yaku vyznavala Yevropa [Ukrainian statehood in the Middle Ages, recognized by Europe]. Retrived from: https://www.ukrinform.ua/rubric-world/2384359-ukrainska-derzavnist-u-casi-serednovicca-aku-viznavala-evropa.html/ (in Ukrainian)

8. Solov’ev, S. M. (1989). Istorija Rossii s drevnejshih vremen [History of Russia since ancient times]. (Vol. 6). M. Retrived from: http://militera.lib.ru/common/solovyev1/index.html. (in Russian)

9.           Tomashivskyi, S. (1919). Ukrainska istoriia [Ukrainian history]. (Vol.  I). Lviv. 154 p. (in Ukrainian)

10.         Shchodra, O. (2015). Doslidzhennia istorii Halytsko-Volynskoho kniazivstva na istorychnomu fakulteti Lvivskoho universytetu[Research of the history of the Galicia-Volyn principality at the historical faculty of Lviv University]. Istoriia ta istoryky u Lvivskomu universyteti: tradytsii ta suchasnist (do 75-littia stvorennia istorychnoho fakultetu): kolektyvna monohrafiia / za redaktsiieiu Leonida Zashkilniaka ta Pavla Sierzhengy. Lviv: PAIS, 204-213. (in Ukrainian)