Дідич Т. О. Перспективи розвитку правоутворення в Україні крізь призму застосування прогностичного методу дослідження

DOI: 10.33098/2078-6670.2021.12.24.29-36

В роботі автором здійснено аналіз доктринальних підходів до характеристики перспектив розвитку правоутворення в Україні. Відзначено методологічну недостатність забезпечення вивчення питань перспектив розвитку правових явищ, в тому числі і правоутворення. Відзначено, що правоутворення як соціально-правове явище зумовлене різноманітними факторами свого розвитку, знаходиться під впливом особливостей розвитку суспільства як сфери його існування, та держави як центрального суб’єкта утворення права. Вказана обумовленість процесу утворення права характеризує такі її діалектичні закономірності як наявність перспектив розвитку та можливість до удосконалення юридично значимої діяльності, в тому числі і діяльності в сфері правоохорони.  Перспективність розвитку правоутворення як його невід’ємна властивість, відображає відповідні якісні зміни в процесі і змісті утворення права, що відбуваються в темпоральних межах та характеризують утворення права як явище, що має динаміку свого розвитку. Зазначені характеристики утворення права найбільш ґрунтовно та всебічно розкриваються з точки зору прогностичного методу наукового дослідження, оскільки, з одного боку, засновані на темпоральних властивостях та обумовлені відносинами між суб’єктами, змінами, які відбуваються в їх змісті, що становлять основу утворення права, а з іншого боку, виявляються на рівні правових інституцій (процесу утворення права, нормах права, правовому регулюванні, суб’єктному складі правоутворення тощо). В цьому плані проблематика перспектив розвитку правоутворення і шляхів його удосконалення з точки зору поліпшення процесу утворення права, виявлення і врахування об’єктивних закономірностей його розвитку, підвищення рівня якості права, якості форм його виразу, результативності поширення на суспільні відносини має важливе значення, потребує свого наукового переосмислення з метою вироблення наукових знань про перспективи утворення права, шляхи удосконалення як процесу його утворення, так і підвищення якісного рівня самого права. На підставі аналізу поглядів вчених на проблему дослідження правоутворення в сучасних умовах розвитку українського суспільства, встановлено пізнавальні перспективи застосування прогностичного методу вивчення правоутворення в Україні. Перспективи розвитку та шляхи удосконалення правоутворення як самостійні теоретико-правові аспекти пізнання утворення права потребують виокремлення та подальшого застосування прогностичного методу дослідження, який потенційно спроможний: по-перше, розкрити правоутворення крізь призму його розвитку; по-друге, найбільш всебічно розкрити об’єктивний і суб’єктивний аспекти, що визначають майбутній якісний стан утворення права, визначити шляхи впливу на утворення права щодо підвищення його рівня; по-третє, структурувати розвиток правоутворення на окремі напрями.

Ключові слова: правоутворення, правотворчість, перспективи розвитку правоутворення, прогноз, прогностичний метод.

References

1.     Shevchenko, Gh. (2008). Problemy normotvorchoji dijaljnosti sub’jektiv normotvorennja [Problems of rule-making activities of subjects of rule-making]. Jurydychnyj zhurnal, 3 (69), pp. 62-66. (in Ukrainian).

2.    Levchenkov, O. I. (2014) Pravotvorchistj v Ukrajini: problemy j perspektyvy [Lawmaking in Ukraine: problems and prospects]. Visnyk Lughansjkogho derzhavnogho universytetu vnutrishnikh sprav imeni E.O. Didorenka: naukovo–teoretychnyj zhurnal, 3/4 (68), pp. 13-21. (in Ukrainian)

3.    Nesterovych, V. (2007) Osoblyvosti lobijuvannja u pravotvorchomu procesi [Features of lobbying in the law-making process]. Pravo Ukrajiny, 11, pp. 138-141. (in Ukrainian)

4.    Jashhenko, R. (2009) Pravotvorchistj v umovakh perekhidnykh suspiljstv jak predmet teoretyko-pravovogho doslidzhennja [Lawmaking in transitional societies as a subject of theoretical and legal research]. Jurydychna Ukrajina, 6, pp. 24-31. (in Ukrainian).

5.    Chornolucjkyj, R.V. (2015) Teoretychni problemy pidvyshhennja jakosti zakonodavchykh aktiv u normotvorchij (normoproektnij) dijaljnosti [Theoretical problems of improving the quality of legislation in rule-making (rule-making) activities]. Derzhava i pravo : zbirnyk naukovykh pracj, 45, pp. 11-34. (in Ukrainian)

6.    Laba, O. V. (2005) Law of the European Union and the law of Ukraine: theoretical and legal problems of relations and harmonization (1991-2004): PhD tesis absract. Kyjiv. 21 p. (in Ukrainian)

7.    Bilodid I. K. (Ed.). (1976) Slovnyk ukrajinsjkoji movy [Dictionary of the Ukrainian language]. (Vol. 6: N – P). Kyjiv: Naukova dumka. 799 p. (in Ukrainian)

8.    Busel V. T. (Comps.). (2005). Velykyj tlumachnyj slovnyk suchasnoji ukrajinsjkoji movy [Large explanatory dictionary of the modern Ukrainian language]. Kyjiv, Irpinj: Perun. 1728 p. (in Ukrainian)

9.    Dobrenjkov, V. Y., Kravchenko, A. Y. (2004) Ystoryja zarubezhnoj socyologhyy  [History of foreign sociology]. M.: YNFRA-M. 673 p. (in Russian)

10.  Kuzjminsjkyj, A. I., Omeljanenko, V. L. (2006) Pedaghoghika u zapytannjakh i vidpovidjakh: navch. posib. [Pedagogy in questions and answers]. Kyjiv: Znannja. 311 p. (in Ukrainian)

11.   Kykelj, P. V., Soroko, EH. M. (2008). Kratkij ehnciklopedicheskij slovar’ filosofskikh terminov [A brief encyclopedic dictionary of philosophical terms]. Mynsk: BGhPU. 266 p. (in Russian)

12.   Jurij, M. F. (2006) Ljudyna i svit [Man and the world]. Kyjiv: Dakor. 460 p. (in Ukrainian)

13.   Karavansjkyj, S. J. (2000) Praktychnyj slovnyk synonimiv ukrajinsjkoji movy [Practical dictionary of synonyms of the Ukrainian language]. Kyjiv. «Ukrajinsjka knygha».  480 p. (in Ukrainian).

14.  Poljugha, L. M. (2007) Slovnyk synonimiv ukrajinsjkoji movy [Dictionary of synonyms of the Ukrainian language]. Kyjiv: Dovira. 477 p. (in Ukrainian).