Воронько О. О. Застосування астренту за законодавством окремих країн Європейського Союзу та Росії

DOI: 10.33098/2078-6670.2019.8.20.127-134

Мета. Метою статті є вивчення змісту та порівняльний аналіз механізмів застосування астренту у Франції, країнах Бенілюксу, Німеччині, Італії, Португалії, Росії, а також регулювання його законодавством ЄС. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались принципи об’єктивності та цілісності, а також загальнонаукові, спеціально-юридичні та філософські методи наукового пізнання: індукції, дедукції, аналізу, синтезу. Компаративний, функціонально-юридичний. Результати: в процесі дослідження встановлено, що астрент є засобом впливу на боржника, щоб він добровільно виконав свої зобов’язання. Цей засіб засновано на ідеї, що перспектива заплатити  вищу суму ніж та, що виникла із зобов’язання, має змусити боржника виконати рішення без зволікання. З часом застосування астренту довело свою особливу ефективність при виконанні судових рішень зобов’язального характеру та при реалізації заходів забезпечення позову чи доказів. Астрент є опосередкованим способом виконання судового рішення та виконує функцію впливу чи тиску на зобов’язану сторону з метою забезпечення виконання рішення суду. При цьому, сплата астренту не звільняє боржника від виконання зобов’язання, що підтверджено виконавчим документом. Наукова новизна. Проаналізувавши міжнародний досвід аргументовано доцільність застосування в українському цивільному законодавстві процедури астренту. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час розслідування злочинів, пов’язаних з фінансовими зловживаннями.

Ключові слова: астрент, судове рішення, виконання зобов’язань, боржник, боргові зобов’язання, судове стягнення з боржника.

References

1. Ketts, Kh., Tsvaigert, K. (1998). Vvedenie v sravnitel’noe pravovedenie v sfere chastnogo prava: Dogovor. Neosnovatel’noe obogashchenie. Delikt [Introduction to Comparative Law in Private Law: The Treaty. Unjust enrichment. Tort].(VoL. 2.). M.: Mezhdunar. otnosheniya. (in Russian).

2. Godeme, E. (1948). Obshchaya teoriya obyazatel’stv [General Theory of Obligations]. M.: Yurid. izd-vo MYu SSSR. (in Russian).

3. Code des procédures civiles d’exécution. Retrived from:  https://www.legifrance.gouv.fr/affichCode.do?cidTexte=LEGITEXT000025024948.

4. Isnard J. et Normand J. (dir.). (2002). Nouveaux droits dans un nouvel espace europeen de justice: Le droit processuel et le droit de l’execution. EJT.

5. Mauro C. Di et C. Coslin. (2012). Le nouveau régime de l’astreinte en droit italien : différences et similitudes avec le régime français. Procédures.

6. Grosheva, V. (2017). Obzor razvitiya pravovogo regulirovaniya v evropeiskom i nemetskom prave v sfere rynka kapitalov [Overview of the development of legal regulation in European and German law in the field of capital market]. Sbornik statei o prave Germanii, 2, 294-313. Retrived from: https://www.drjv.org/index.php/archiv/events/sbornik-statej-o-prave-germanii-vypusk-2.html.

7. Davydov, D. (2017). Pravovye osnovy okhrany kul’turnogo naslediya v Germanii [Legal basis for the protection of cultural heritage in Germany]. Sbornik statei o prave Germanii, 2, 34-46. Retrived from: https://www.drjv.org/index.php/archiv/events/sbornik-statej-o-prave-germanii-vypusk-2.html.

8. Erokhova, M.A. (2014). Kommentarii k Postanovleniyu Plenuma VAS RF ot 04.04.2014 № 22 «O nekotorykh voprosakh prisuzhdeniya vzyskatelyu denezhnykh sredstv za neispolnenie sudebnogo akta» [Commentary on the Resolution of the Plenum of the Supreme Arbitration Court of the Russian Federation of 04.04.2014 No. 22 «On Certain Issues of Awarding the Recoverer Money for Non-Execution of a Judicial Act»]. Vestnik VAS RF, 6, 32-53. (in Russian)

9. Grazhdanskii kodeks RF [Civil Code of the Russian Federation]. Retrived from: https://www.zakonrf.info/gk/308.3/. (in Russian)

10. Printsipy mezhdunarodnykh kommercheskikh dogovorov (Printsipy UNIDRUA) (1994) [Principles of International Commercial Contracts (UNIDROIT Principles) (1994)]. SPS Konsul’tantPlyus [SPS ConsultantPlus]. Retrived from: http://www.consultant.ru/document/cons_doc_LAW_14121/. (in Russian)

11. Belov, V.A. (2015). Kodeks evropeiskogo dogovornogo prava – European Contract Code: obshchii i sravnitel’no-pravovoi kommentarii [European Contract Code: general and comparative legal commentary]. (Vol. 1). M.: Yurait.  (in Russian)

12. Regulation (EU) No 1215/2012 of the European Parliament and of the Council of 12 December 2012 on jurisdiction and the recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters. Retrived from: https://eur-lex.europa.eu/eli/reg/2012/1215/oj.

13. Reglament № 44/2001 Soveta ES o yurisdiktsii, priznanii i ispolnenii sudebnykh reshenii po grazhdanskim i kommercheskim delam [EU Council Regulation No. 44/2001 on jurisdiction, recognition and enforcement of judgments in civil and commercial matters]. (Brussels, 2000, December 22). Retrived from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/994_a84. (in Russian)