Науково-інформаційний вісник

Івано-Франківського університету імені Короля Данила Галицького

Випуск № 14(26)

DOI: 10.33098/2078-6670.2022.14.26.29-38 Кельман М. С., Сивуля Т. М. ТЕОРЕТИЧНА СКЛАДНІСТЬ І ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ ПРОЯВІВ ВЗАЄМОВПЛИВУ РЕЛІГІЇ ТА ПРАВА

Кельман М. С., Сивуля Т. М. ТЕОРЕТИЧНА СКЛАДНІСТЬ І ПРАКТИЧНА ЗНАЧИМІСТЬ ПРОЯВІВ ВЗАЄМОВПЛИВУ РЕЛІГІЇ ТА ПРАВА

Мета. Про це побіжно йшлося у першому розділі, тож настала потреба зупинитися  докладніше  і конкретніше на дослідженні суспільних феноменів релігії і права, яким притаманні відповідні риси подібності, хоч вони і виступають різними регуляторами людського співжиття, мають очевидну специфіку і можуть відчутно дисонувати стосовно один одного. Методика. Включає комплексний аналіз науково-теоретичного матеріалу, практичного досвіду, як того потребує рівень методики і техніки дослідження. Результати.  В процесі дослідження визначено, що часто духовність плутають з етичними позитивними  якостями і напруженістю емоційного стану. Поняття благодатності для такої обмеженої інтелектуальної  свідомості не існує, без Благодатності будь-яка мова про духовність не має сенсу. Тверезі і прагматичні  юристи древності, не зважаючи на їхній сан жреців, не претендували на свідчення про світ святості, але переконливо володіли мовою, здатною таке свідчення показати. Там, де з права створюють кумира, про Бога забувають. Процес правотворчості створює ілюзію приналежності до вічності всесилля, безсмертності, творця у власному творінні. Так свобода творчості, свобода назагал призводить до відмови від вищої Істини. Наукова новизна. Там, де з права створюють кумира, про Бога забувають. Процес правотворчості створює ілюзію приналежності до вічності всесилля, безсмертності, творця у власному творінні. Так свобода творчості, свобода назагал призводить до відмови від вищої Істини. Практичне значення. Безупинний прогрес  призвів до того, що довелося вказувати і очевидне: роль релігії як фактора  правоутворювального процесу, яке  надавало  праву і духовне наповнення, і моральні орієнтири, і понятійний апарат, і його «звукову форму».

Ключові слова: Бог, віра, релігія, право, суспільство, розум, справедливість, закон, політика.

Cписок використаних джерел

1. Кельман М. С., Стратонов В. М. Загальна теорія права : підручник. Вид. 6-те, доп. Херсон: ОЛДІ-ПЛЮС, 2020. 742 с.

2. Марк Тулій Ціцерон. Про закони. Про державу. Про природу богів. Переклад з латини Литвинова В. Львів : Апріорі, 2020. 392 с.

3. Ильин И.О. Собр. соч. в 10-т. М., 1918. Т.2. С. 381.

4. Кононович-Горбацький Й. Могилянський Оратор. Пер. з латин. Маслюка.ї В. К. : Медієвіст, 2014. 152 с.

5. Достоєвський Ф. М. Універсальний словник-енциклопедія. 4-те вид. К. : Тека, 2006.

 6. Флоренський П. Культ религии и культура. Богословские трудy. М. 1977. Сб. 17. С.166.

7. Kelman, M., Kristinyak, M., Andrusiak, I., Panchenko, S., Kelman, R. (2021). The Influence of the Ruling Elite on Political Activity in the Conditions of Destructuring the Essence of the Philosophy of Law. WISDOM, 1(1), 90-97. https://doi.org/10.24234/wisdom.v1i1.603

Науково-інформаційний вісник

Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького