Лесько Н. В. Процесуальний статус прокурора в електронному кримінальному провадженні

DOI: 10.33098/2078-6670.2022.14.26.90-96

Мета. Проаналізувати проблеми процесуального статусу прокурора в електронному кримінальному провадженні. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У статті досліджено проблеми процесуального статусу прокурора в електронному кримінальному провадженні. Зауважено, сьогодні діяльність органів прокуратури практично неможлива без впровадження сучасних інформаційних технологій, оскільки зростаючий інформаційний потік вимагає підвищення ефективності та оперативності роботи. У цьому контексті одним з основних завдань органів прокуратури варто розглядати отримання, опрацювання та використання великої кількості інформації щодо питань охорони суспільного порядку, щодо боротьби зі злочинністю, а також інших відомостей, які забезпечують належну організацію та роботу правоохоронних органів. Наукова новизна. Без інформаційних технологій практично неможливо створити ефективну систему взаємодії між владними структурами, що у свою чергу створює перешкоди у сфері підвищення рівня ефективності й якості прийняття рішень, забезпечення швидкості виявлення управлінських помилок. Тому запорука ефективного функціонування органів прокуратури полягає у сучасному й належному інформаційному забезпечення її діяльності.

Практична значимість. Процесуальний статус прокурора під час здійснення електронного кримінального провадження частково регламентований нормами Кримінального процесуального кодексу України і перебуває у процесі формування. Необхідно вдосконалити правові механізми запровадження інструментів «електронного правосуддя», а також забезпечити чітку взаємодію інформаційних систем судів, прокуратури, адвокатури, пенітенціарної служби та інших органів юстиції.

Ключові слова: органи прокуратури, інформація, інформаційні технології, кримінальний процес, електронне провадження, інформаційне забезпечення.

Список використаних джерел

1. Столітній А., Каліна А. Електронне кримінальне провадження у Чеській Республіці. Науковий часопис Національної академії прокуратури України. 2017. № 3. С. 137 – 146.
2. Про Стратегію реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015-2020 роки: Указ Президента України від 20 травня 2015 року № 276/2015. URL:https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/276/2015.
3. Про створення міжвідомчої робочої групи з питань запровадження електронного кримінального провадження: Наказ Офісу Генерального прокурора від 21 лютого 2020 року № 104. URL: https://www.gp.gov.ua/userfiles/1_nakaz__104_vid_21_02_2020.docx.
4. Кримінальний процесуальний кодекс України: Закон України від 13 квітня 2012 року № 4651-VI. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4651-17.
5. Щодо Положення про автоматизовану систему документообігу суду: Рішення Ради суддів України від 26 листопада 2010 року № 30. URL: http://zakon.rada.gov.ua/ rada/show/vr030414-10.
6. Патрелюк Д. А. Електронне кримiнальне провадження як напрям подолання протидiї кримiнальному переслiдуванню. Вісник Південного регіонального центру Національної академії правових наук України. 2018. № 15. С. 167 – 177.
7. Столітній А. Концепція електронного кримінального провадження в Україні. Вісник Національної академії прокуратури України. 2018. № 4. С. 24 – 34.
8. Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення: Наказ Офісу Генерального прокурора від 30 червня 2020 року № 298. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/v0298905-20#Text.
9. Столітній А. В. Електронне кримінальне провадження на досудовому розслідуванні: дис. … канд. юр. наук: 12.00.09 / Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ. Київ, 2018. 648 с.