Науково-інформаційний вісник

Івано-Франківського університету імені Короля Данила Галицького

Випуск 15 (27). Том 2

Магновський І.Й. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСМИСЛЕННЯ СУТНОСТІ ПРАВОВИХ ПОМИЛОК У НАЦІОНАЛЬНІЙ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ

Магновський І.Й. ЗАГАЛЬНОТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ОСМИСЛЕННЯ СУТНОСТІ ПРАВОВИХ ПОМИЛОК У НАЦІОНАЛЬНІЙ ЮРИСПРУДЕНЦІЇ

https://doi.org/10.33098/2078-6670.2023.15.27.2.53-61

Мета. Метою роботи є проаналізувати у загальнотеоретичному аспекті  сутність правових помилок у національній юриспруденції, виходячи з реалій та викликів сьогодення. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. У процесі дослідження визнано, що правові помилки є складними, багатоаспектними, негативними явищами, з певною замаскованістю, із наявними відхиленнями та можливими протиправними наслідками, що суперечать реальній, об’єктивній дійсності у вітчизняній юридичній практиці, які спричинені діяльністю відповідними суб’єктами права індивідуального характеру за власним розсудом, при виконанні ними функціональних обов’язків. Тому одним із важливим завданням є розкриття юридичної природи та сутності правової помилки, подання її глибокої, змістовної характеристики, осмислення процесів її формування та утворення, а отже, напрацювання шляхів її своєчасного виявлення, запобігання й усунення. Наукова новизна. У процесі дослідження встановлено, що правові помилки у своїй сукупності вирізняються своєю складністю та суперечливістю, є негативним елементом правової дійсності з наявними відхиленнями, як можливий протиправний результат індивідуальної діяльності уповноваженого суб’єкта права на основі власного розсуду. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час розробки пропозицій щодо вдосконалення механізму її своєчасного виявлення, запобігання й усунення.

Ключові слова: правова помилка, національне законодавство, національна юриспруденція, законотворча діяльність, нормативно-правових акт, правова реальність, юридичні наслідки.

Список використаних джерел

1. Риндюк В. І. Правотворчі помилки: поняття, види, способи їх попередження, виявлення та виправлення. Бюлетень Міністерства юстиції України. 2012. № 8. С. 21–27.

2. Євграфова Є. П. Практика виправлення законотворчих помилок. Часопис цивільного і кримінального судочинства. 2016. № 2. С. 107–120.

3. Калєніченко Л. І. Помилка як категорія правознавства. Вісник Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна. Серія «Право»: зб. наук. пр. Харків, 2014. Вип. 17. С. 31–33.

4. Лановенко І. П. Помилка у праві (правова помилка). Юридична енциклопедія: в 6 т. / редкол. Ю. С. Шемшученко (голов.) та ін. Київ: Українська енциклопедія, 2002. Т. 4: Н–П. С. 654.

5. Словник української мови: у 10 т. / ред. кол.: І. К. Білодід та ін. Київ: Наук. думка, 1976. Т. 7. 723 с.

6. Великий тлумачний словник сучасної української мови / упоряд. і голови. ред. В. Т. Бусел. Київ; Ірпінь: Перун, 2009. 1736 с.

7. Биля І. О. Теоретичні основи використання нормотворчої техніки: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Харків, 2004. 20 с.

8. Шевчук І. І. Правотворчі помилки у законодавстві України: загальнотеоретичні аспекти: автореф. дис. … канд. юрид. наук: 12.00.01. Львів, 2015. 16 c.

9. Оніщенко Н. М. До питання про доктринальні юридичні помилки: природа та шляхи подолання. Часопис цивільного і кримінального судочинства. 2016. № 2. С. 75–84.

10. Дзюбак Н. М. Помилка як об’єкт наукового вивчення. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки: зб. наук. пр. Кам’янець-Подільськ, 2014. Вип. 35. С. 9–11.

11. Наставний Б. Е. Помилка як юридичне поняття: теоретико-правові аспекти. Часопис Київського університету права. 2018. № 4. С. 69–73.

12. Крижановський А. Ф. Правопорядок суверенної України: становлення та тенденції розвитку (загальнотеоретичне дослідження): автореф. дис. … д-ра юрид. наук: 12.00.01. Одеса, 2009. 42 с.

13. Міневич О. І. Поняття та види правових помилок: загальнотеоретичне дослідження: дис. …  канд. юрид. наук: 12.00.01 / Нац. ун-т «Одеська юридична академія». Одеса, 2021. 20 с.

14. Ванчак М. Л. Поняття законотворчих помилок у кримінальному праві. Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична: зб. наук. пр. Львів, 2011. № 3. 2011. С. 231–239.

15. Сіроха Д. І. Проблеми усунення недоліків правового регулювання нормотворчості суб’єктів трудового права. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер.: Юриспруденція: зб. наук. пр. Одеса, 2019. № 42, т. 1. С. 96–99.

16. Пасічна І.О. Законотворчість, нормотворчість та право реалізація: навчальний посібник з дисципліни для студентів спеціальності 281 Публічне управління та адміністрування. Полтава: Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2019. 113 с.

17. Костюк М. Л. Дефінітивні проблеми нормотворчості. Актуальні проблеми вітчизняної юриспруденції. Спецвипуск. 2017. Ч. 2. С. 3–7.

18. Калєніченко Л. І. Наукові підходи до визначення поняття правозастосовної помилки в загальнотеоретичній юриспруденції. Право і Безпека. 2012. № 4. С. 8–12.

19. Прус Е. У. Попередження правозастосовчих помилок. Наукові праці Національного університету «Одеська юридична академія» : зб. наук. пр. Одеса, 2013. Т. XIII. С. 581–587.

20. Шевчук І. І. Основні способи попередження та подолання правотворчих помилок у законодавстві України. Університетські наукові записки. 2014. № 3. С. 42–47.

Науково-інформаційний вісник

Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького