Єрмоленко Д.О., Удовика Л.Г. «ОБ’ЄКТИВНА» ТА «СУБ’ЄКТИВНА» КОНЦЕПЦІЇ ТЛУМАЧЕННЯ ПРАВА У НІМЕЦЬКІЙ ПРАВОВІЙ ДОКТРИНІ

https://doi.org/10.33098/2078-6670.2023.15.27.2.40-46

Мета. Метою роботи є розкриття сутності «об’єктивної» та «суб’єктивної» концепцій тлумачення права, їх теоретичного підґрунтя та практичного застосування, порівняльний аналіз відмінностей між «об’єктивною» та «суб’єктивною» концепціями тлумачення права в німецькій правовій доктрині. Методика. Методика включає комплексний порівняльний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу, формулювання відповідних висновків і рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: аналіз первинних джерел, компаративний аналіз, логічний аналіз, критичний аналіз, синтез та узагальнення. Результати. В процесі дослідження встановлено, що «об’єктивна» та «суб’єктивна» концепції тлумачення права є важливими елементами німецької правової доктрини. Обидві концепції мають свої переваги та недоліки, і їх застосування залежить від контексту та конкретної ситуації. Важливо забезпечити баланс між загальними принципами та індивідуальними правами та інтересами для досягнення більш повної та точної інтерпретації правових норм. Наукова новизна. В процесі дослідження проаналізовано сучасні тенденції в тлумаченні права у німецькій правовій доктрині, відображено нові підходи та ідеї, які виникають у цій галузі, запропоновано нові теоретичні підходи до розуміння «об’єктивної» та «суб’єктивної» концепцій тлумачення права в німецькому праві. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності, що може сприяти розвитку юридичної практики та удосконаленню процесу прийняття правових рішень.

Ключові слова: тлумачення права, «об’єктивна» концепція, «суб’єктивна» концепція, Німецька правова доктрина, правові поняття, правова визначеність, принципи правової інтерпретації, методологія тлумачення права.

Список використаних джерел

1. Busse D. Juristische Semantik: Grundfragen der juristischen Interpretationstheorie in sprachwissenschaftlicher Sicht. Berlin: Duncker und Humboldt, 1993. 318 s.

2. Rüthers B., Fischer C., Birk A. Rechtstheorie mit juristischer Methodenlehre. München: C.H. Beck Verlag, 2013. 598 s.

3. Larenz K., Canaris C.-W. Methodenlehre der Rechtswissenschaft. Berlin, Heidelberg: Springer Verlag, 1995. 326 s.

4. Stein E., Frank G. Staatsrecht. Tubingen: Mohr Siebeck, 2007. 514 s.

5. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts (BVerfGE) 88, 145 (167). URL: https://www.bundesverfassungsgericht.de/SharedDocs/Entscheidungen/DE/1999/02/rk19990205_1bvr070995.html

6. Hassemer W. Juristische Methodenlehre und richterliche Pragmatik. Rechtstheorie. Vol. 39. Berlin: Duncker und Humblot, 2008. S.1–22.

7. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts (BVerfGE) 1, 299 (312). URL: https://www.bundesverfassungsgericht.de/SharedDocs/Entscheidungen/DE/2007/07/fs20070709_2bvf000104.html

8. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts (BVerfGE) 11, 126 (130). URL: https://www.bundesverfassungsgericht.de/SharedDocs/Entscheidungen/DE/2007/07/fs20070709_2bvf000104.html

9. Entscheidungen des Bundesverfassungsgerichts (BVerfGE), NJW 2011, 836ff. URL: https://www.finger-frankfurt.de/news/BVerfG_NJW_2011_836

10. Engisch K. Einführung in das juristische Denken. Stuttgart: Kohlhammer, 2005. 282 s.

11. Müller F. Strukturierende Rechtslehre. Berlin : Duncker und Hamblot, 1984. 457 s.