Сем’яник О. В. Правове регулювання питань освіти та культури в Галичині першої половини ХІХ ст

DOI: 10.33098/2078-6670.2019.8.20.55-61

Мета. Метою статті є аналіз нормативно-правових актів імперії Габсбургів ХІХ ст., які регулювали питання культури та освіти, а також специфіки реалізації цих норм у Галичині. Методика. Методика включає аналіз теоретичної та джерельної бази з подальшим узагальненням і формулюванням відповідних висновків та рекомендацій. З огляду на міждисциплінарність проблеми, в роботі використано комплекс загальнонаукових, спеціально-юридичних, спеціально-історичних та філософських методів і підходів, а також принципів об’єктивності, історизму, системності і всебічності. Результати. Встановлено, що початком до позитивних змін стали реформи в дусі «освіченого абсолютизму», які в кінці XVIII ст. проводили імператриця Марія Терезія та імператор Йосиф ІІ. Реформи започаткували світський характер культури, оскільки вилічили з під відання церкви питання цензури. Окремі того, бажання використати національне питання для забезпечення цілісності монархії, призвело до підвищення статусу і ролі греко-католицької церкви, представники якої на початку ХХ ст. взяли на себе провід національно-політичного руху. Важливі зміни відбулися під час революційних подій 1848-1849 рр., а також конституційних реформ 1860-х рр., які гарантували широкі національні та культурні права народів імперії, в тому числі й українців Галичини. Наукова новизна. В роботі виокремлено систематизовано нормативно-правові акти імперії Габсбургів, які регулювали питання культури та освіти у Галичині ХІХ ст., а також виокремлено специфічні риси, що впливали на розвиток «національного питання». Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів.

Ключові слова: Австро-Угорщина, Конституція, нормативно правові акти, правове регулювання, освіта, культура, Галичина.

References

1. Ivanov, I.V., Oleinykov, V.V. (2014). Osoblyvosti rozvytku osvichenoho absoliutyzmu v Avstriiskii imperii [Features of the development of enlightened absolutism in the Austrian Empire]. Yevropeiski perspektyvy, 3, 45-50. (in Ukrainian)

2. Tyshchyk, B.I. (2003). Istoriia derzhavy i prava Avstrii ta Avstro-Uhorshchyny (X st. – 1918 r.) [History of the State and Law of Austria and Austria-Hungary (X. – 1918)]. Lviv: yurydychnyi fakultet Lvivskoho natsionalnyi universytet imeni Ivana Franka. (in Ukrainian)

3. Romanova, Zh. (2003). Pochatok reformuvannia Avstriiskoi systemy osvity ta pedahohichna diialnist Ya.I. Felbihera [Beginning of the reform of the Austrian education system and pedagogical activity Ya.I. Felbiger]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Ser. pedahoh., 17, 247–252. (in Ukrainian)

4. Boiko, I.I. (2009). Orhany vlady i pravo v Halychyni u skladi Polskoho korolivstva (1349–1569 rr.) [Authorities and Law in Galicia within the Polish Kingdom (1349-1569)]. Lviv: Vydavnychyi tsentr LNU imeni Ivana Franka. (in Ukrainian)

5. Mozer, M. (2008). Uzhyvannia ukrainskoi movy hreko-katolytskoiu Tserkvoiu v Halychyni (1772–1859 rr.) [Use of the Ukrainian language by the Greek Catholic Church in Galicia (1772–1859).]. Prychynky do istorii ukrainskoi movy. Kharkiv, 474-651. (in Ukrainian)

6. Raikivskyi, I. Ya. (2012). Ideia ukrainskoi natsionalnoi yednosti v hromadskomu zhytti Halychyny ХІХ stolittia [The idea of Ukrainian national unity in the public life of Galicia in the nineteenth century]. Ivano-Frankivsk: Vydavnytstvo Prykarpatskoho natsionalnoho universytetu imeni Vasylia Stefanyka. (in Ukrainian)

7. Palamarchuk, N.I. (2016). Rol «Ruskoi triitsi» u probudzhenni natsionalnoi svidomosti zakhidnykh zemel Ukrainy [The role of the Russian Trinity in awakening the national consciousness of the western lands of Ukraine]. Storinky istorii, 41, 32-43. (in Ukrainian)

8. Ilyn, L.M. (2016). Tradytsiine pravospryiniattia idei derzhavotvorennia ukraintsiamy seredyny ХІХ – pochatku ХХ st. [Traditional perception of the idea of state formation by Ukrainians in the mid-19 th – early 20th centuries.]. Nauka ta osvita ХХI stolittia: materialy zvitnoi vykladatskoi ta studentskoi naukovo-praktychnoi konferentsii  (pp. 28-33).Ivano-Frankivsk. (in Ukrainian)

9. Sedliar, O. (2012). «Halytsko-ruska matytsia»: zavdannia, orhanizatsiia, chleny tovarystva (1848-1870 pp.) [«Galicia-Russian mother»: tasks, organization, members of the society (1848-1870 pp.)]. Ukraina: kulturna spadshchyna, natsionalna svidomist, derzhavnist, 21. 668-692. Retrieved

from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Uks_2012_21_60. (in Ukrainian)

10. Ilyn, L.M. (2016). Aspekt prawny kwestii języka nauczania w działalności Galicyjskiego Sejmu Krajowego w latach 1870-1876 [Law contents of the question of language teaching in the regional Galician Sejm (1870-1876)]. Naukovo-informatsiinyi visnyk Ivano-Frankivskoho universytetu prava imeni Korolia Danyla Halytskoho. Seriia: Pravo, 2. 44-50. (in Ukrainian)

11. Hryb, N. (2006). Pryiniattia, struktura ta osnovni polozhennia avstriiskoi konstytutsii 1867 roku [Adoption, structure and main provisions of the Austrian constitution of 1867]. Visnyk Lvivskoho universytetu. Seriia yurydychna, 43. 50–55. (in Ukrainian)